Гроші та кредит. з дисципліни. : «Державний кредит та його розвиток в Україні»

Transcription

1 Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України» Кафедра банківської справи КУРСОВА РОБОТА з дисципліни Гроші та кредит на тему: «Державний кредит та його розвиток в Україні» Виконав: студентка групи БС Прохненко Вікторія Вікторівна Перевірив: к.е.н., доц. Бєлова Інна Валеріївна Суми 2011

2 2 ЗМІСТ ВСТУП. 3 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КРЕДИТУ Сутність, функції та роль державного кредиту Нормативно-правове забезпечення відносин у галузі державного кредиту Умови отримання зовнішнього державного кредит Висновки до розділу 1 32 РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО КРЕДИТУ Аналіз показників зовнішнього державного кредиту України за роки Аналіз показників внутрішнього державного кредиту України роки Дослідження показників гарантованого державою боргу України за роки Перспективи сплати державного боргу 56 Висновки до розділу ВИСНОВКИ 61 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ… 64

3 ВСТУП Державний кредит являє собою доволі специфічну ланку державних фінансів. На даний момент ця тема є досить актуальною, тому що Україна досить молода незалежна країна, і вона не в змозі самостійно забезпечити свій економічний розвиток, тому держава потребує як і в зовнішніх запозиченнях, так і в внутрішніх додаткових коштах. Деякі підприємства також потребують додаткових залучень держави та іноземних країн. Державний кредит за своєю економічною сутністю це сукупність економічних відносин між державою в особі органів управління, з одного боку, і фізичними та юридичними особами з іншого, за яких держава є позичальником, кредитором і гарантом. Основна класична форма державно-кредитних відносин, коли держава виступає позичальником коштів. При цьому за допомогою державного кредиту залучаються вільні фінансові ресурси юридичних і фізичних осіб, які використовуються для задоволення державних потреб. Будучи кредитором, держава за рахунок коштів бюджету надає на платній основі за умови обов’язкового повернення кредити юридичним і фізичним особам. Обсяг таких операцій значно менший, ніж при попередній формі. У тих випадках, коли держава бере на себе відповідальність за погашення позик або виконання інших зобов язань, взятих на себе фізичними чи юридичними особами, вона є гарантом (умовний державний кредит).

Оскільки державні гарантії, як правило, розповсюджуються на недостатньо надійних позичальників, то вони призводять до зростання витрат із централізованих грошових фондів. У сфері міжнародних економічних відносин держава може виступати як у ролі позичальника, так і у ролі кредитора. Як економічна категорія державний кредит поєднує в собі фінансові та кредитні відносини. Як ланка фінансової системи він обслуговує формування і використання централізованих грошових фондів держави. Державний кредит є

26 стр., 12995 слов

Призначення Державного бюджету України, структура його доходів та видатків

... державного бюджету як самостійної економічної категорії полягають у наступному: бюджет є особливою економічною формою перерозподільних відносин, що пов'язані з відокремленням у розпорядження держави частини національного доходу та ... розвитку, впливати на внутрішнє життя державного організму. З метою реалізації цих заходів в умовах товарно-грошових відносин держава повинна мати у своєму розпорядженні ...

4 зворотним, терміновим і платним. Разом з тим, між державним та банківським кредитом, як класичною формою кредитних відносин, існують суттєві відмінності. Банківський позиковий фонд використовується для кредитування підприємств з метою забезпечення безперебійності процесу розширеного відтворення і підвищення його ефективності. Кредити можуть одержувати й приватні особи. Відмітною рисою банківського кредитування суб’єктів господарювання є продуктивне використання позичкового фонду (або з метою розвитку соціальної інфраструктури виробничих колективів).

Використання кредитних ресурсів як капіталу створює умови для погашення кредиту і виплати процентів за рахунок збільшення вартості додаткового продукту. Коли ж мова йде про державний кредит, то отримані через державну позику кошти надходять у розпорядження органів державної влади, перетворюючись в їх додаткові фінансові ресурси. Вони використовуються, як правило, на покриття бюджетного дефіциту. Джерелом погашення державних позик і виплати процентів за ними виступають кошти бюджету. Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи. Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади державного кредиту. Предмет дослідження державний кредит і його роль у формуванні фінансових ресурсів держави. Метою курсової роботи є дослідження державного кредиту і його ролі у формуванні фінансових ресурсів держави. Дане дослідження ґрунтується на системному підході до вивчення державного кредиту. Для вирішення поставлених у роботі завдань використані різноманітні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема наукового абстрагування, аналізу та синтезу, окремі статистичні методи, зокрема зіставлень та групувань, динамічних порівнянь, графічний і табличний методи, порівняльний аналіз тощо. 4

5 Мета роботи передбачає виконання таких завдань: дослідити теоретичні засади державного кредиту; проаналізувати показники державного кредиту України рр ; визначити роль державного кредиту у формування фінансових ресурсів держави та шляхи його оптимізації. 5

6 6 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КРЕДИТУ 1.1 Сутність, функції та роль державного кредиту Державний кредит — це сукупність грошових коштів, мобілізованих державою, яка виступає в ролі позичальника або гаранта. Найімовірніша форма суб єкта таких кредитних відносин, яким виступає держава, є позичальник. У тому разі, якщо держава бере на себе відповідальність за повернення позик або виконання інших обов язків суб єктів кредитних відносин, вона стає гарантом. Державний кредит є складовою державних фінансів. Він не має окремого фонду фінансових ресурсів; кошти, що мобілізуються з його допомогою, проходять через бюджет. В окремих випадках через кредит залучаються кошти у фонди цільового призначення чи під цільові проекти. Держава змушена бути позичальником коштів у зв’язку з необхідністю вирішити такі завдання: збалансованість бюджету; фінансова підтримка сфери виробництва; розвиток соціальної сфери. Залучення коштів до бюджету завжди обмежене рівнем оподаткування, підвищення якого може зашкодити економічній діяльності підприємницьких структур і підвищенню добробуту населення. Тому держава на фінансування своїх потреб використовує інші джерела, намагаючись збалансувати доходи бюджету з поточними та капітальними витратами. Найпростішим і найдешевшим способом покриття видатків є грошова емісія. Проте уряд, який постійно покриває дефіцит бюджету за рахунок емісії, стимулює інфляцію в економіці, розширюючи сукупний попит без відповідного додаткового

30 стр., 14606 слов

Державний кредит та державний борг

... у якості однієї сторони виступає держава, ... економіки є виникнення державного боргу та державного кредиту, які на сьогоднішній день є майже у кожної держави світу. Державний кредит у сучасних умовах - це сукупність фінансових відносин, у яких ...

7 підвищення пропозиції предметів споживання. Це призводить до підвищення цін і вкрай негативно позначається не тільки на життєвому рівні населення, а й на фінансовому стані держави. Державний кредит за своєю економічною сутністю це сукупність економічних відносин між державою в особі органів влади й управління, з одного боку, і фізичними та юридичними особами з іншого, за яких держава є позичальником, кредитором і гарантом *1, стр ]. Основна класична форма кредитних відносин, коли держава виступає позичальником коштів. 7 Рисунок Структура державного боргу *2+ Будучи кредитором, держава за рахунок коштів бюджету надає на платній основі за умови обов язкового повернення кредити юридичним і фізичним особам. Обсяг таких операцій значно менший, ніж за попередньої форми.

8 У тих випадках, коли держава бере на себе відповідальність за погашення позик або виконання інших зобов язань, взятих на себе фізичними чи юридичними особами, вона є гарантом (умовний державний кредит).

Оскільки державні гарантії, як правило, розповсюджуються на недостатньо надійних позичальників, то вони призводять до зростання витрат із централізованих грошових фондів. У сфері міжнародних економічних відносин держава може виступати як у ролі позичальника, так і кредитора. Як економічна категорія державний кредит поєднує в собі фінансові та кредитні відносини. Як ланка фінансової системи він обслуговує формування і використання централізованих грошових фондів держави. Державний кредит є зворотним, терміновим і платним. Разом з тим між державним та банківським кредитом, як класичною формою кредитних відносин, існують суттєві відмінності. Банківський позиковий фонд використовується для кредитування підприємств з метою забезпечення безперебійності процесу розширеного відтворення і підвищення його ефективності. Кредити можуть одержувати й приватні особи. Коли ж мова йде про державний кредит, то отримані через державну позику кошти надходять у розпорядження органів державної влади, перетворюючись в їх додаткові фінансові ресурси. Вони використовуються, як правило, на покриття бюджетного дефіциту. Джерелом погашення державних позик і виплати процентів за ними виступають кошти бюджету. Державний кредит це відносини вторинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту. У сферу державно-кредитних відносин надходять частина прибутків і грошових фондів, сформованих на стадії первинного розподілу. Звичайно ними є тимчасово вільні кошти населення і підприємств, проте за певних умов населення та трудові колективи можуть свідомо йти на обмеження споживання. 8

15 стр., 7202 слов

Грошово-кредитна політика держави

... застосовуються на різних фазах економічного циклу. Це політика грошово-кредитної рестрикції (політика "дорогих грошей"), яка полягає в обмеженні кредитних ... методів та механізмів реалізації тактичних цілей грошово-кредитної політики держави. Якщо зміна грошової маси впливає на зміну ... банків впливати на емісію грошей та експансію банківського кредиту, що й дало поштовх розвитку монетарних теорій ...

9 Формування додаткових фінансових ресурсів держави за рахунок мобілізації тимчасово вільних коштів населення, підприємств і організацій це одна сторона державно-кредитних відносин. Іншою їх стороною виступають фінансові зв язки, обумовлені зворотністю і платністю засобів додатково мобілізованих державою. Виплата прибутків кредиторам забезпечується переважно за рахунок бюджетних надходжень. При цьому коло платників податків не збігається з колом власників державних цінних паперів. Навіть якщо припустити неможливе, що контингент платників податків збігається з контингентом власників цінних паперів, то й у цьому випадку будуть спостерігатися структурні розбіжності: розмір податків, які вносить до бюджету кожний власник цінних паперів, не збігається з величиною одержуваних ним прибутків від державно-кредитних операцій. Це означає, що й інший бік державно-кредитних відносин має перерозподільний характер. Об єктивна необхідність використання державного кредиту на задоволення потреб суспільства обумовлена постійною суперечністю між величиною цих потреб і можливостями держави щодо їх задоволення за рахунок бюджетних фондів. Регулювання економіки, соціальна політика держави, виконання нею своїх функцій щодо оборони країни й управління вимагають постійного збільшення бюджетних витрат. Чималих коштів потребує і міжнародна діяльність держави. Проте доходи державного бюджету завжди обмежені. Тому за наявності вільних грошових ресурсів у населення, підприємств і організацій органи влади вдаються до державного кредиту. Доцільність використання державного кредиту для формування додаткових фінансових ресурсів держави і покриття бюджетного дефіциту визначається значно меншими негативними наслідками для державних фінансів і грошового обігу країни порівняно з валютними прийомами (наприклад, емісії грошей) балансування доходів і витрат уряду. Це досягається 9

10 на основі переміщення попиту від фізичних і юридичних осіб до урядових структур без збільшення сукупного попиту і кількості грошей в обігу *3, стр ]. Для державного кредиту характерний двосторонній рух вартості на принципах строковості, поворотності, платності через певний період часу внесена сума повертається з відсотками (рис. 1.1).

Тобто державний кредит, з одного боку, є джерелом формування додаткових фінансових ресурсів держави, а з іншого джерелом збільшення доходів власників цінних паперів шляхом виплати відсотків і виграшів за державними позиками. 10 Фізичні та юридичні особи Кредит Кредит +% Держава (позичальник) Рисунок Рух грошових потоків в умовах державного кредиту *4+ Державний кредит є також джерелом збільшення прибутків власників цінних паперів, що досягається через виплату процентів і виграшів за державними позиками. Державний кредит як фінансова категорія виконує три функції: 1. Розподільна 2. Регулююча 3. Контрольна Через розподільну функцію державного кредиту забезпечується формування централізованих грошових фондів держави або їх використання на принципах строковості, платності і повернення. Будучи позичальником держава мобілізує додаткові кошти для фінансування своїх витрат. У промислово розвинутих країнах державні позики є основним джерелом фінансування бюджетного дефіциту і посідають друге місце (після податків) у формуванні доходів бюджету.

20 стр., 9562 слов

Грошово-кредитна політика держави та її інструменти

... системи. Грошово-кредитна політика - це сукупність методів та інструментів у сфері грошового обігу ... політики беруть участь інші органи державного регулювання економіки - Міністерство фінансів, ... три складові регулятивного механізму: емісійно-грошова, кредитна і валютна. Більше того, така назва ... основі підвищення добробуту громадян нашої держави. Пріоритетною метою грошово-кредитної політики у ...

11 Сутність регулювальної функції державного кредиту виявляється в тому, що, вступаючи в кредитні відносини, держава впливає на стан грошового обігу, рівень процентних ставок на ринку грошей і капіталів, на виробництво і зайнятість. Держава регулює грошовий обіг, розміщуючи облігації державної позики серед різних груп інвесторів. Мобілізуючи кошти фізичних осіб, держава зменшує їх платоспроможний попит. Тоді, якщо за рахунок кредиту профінансовані виробничі витрати, наприклад інвестиції, відбудеться абсолютне скорочення готівкової грошової маси в обігу. У випадку фінансування витрат на виплату заробітної плати, наприклад учителям, лікарям, кількість готівкової грошової маси в обігу залишиться незмінною, хоча можлива зміна структури платоспроможного попиту. Виступаючи на фінансовому ринку як позичальник, держава збільшує попит на позичкові ресурси і тим самим сприяє зростанню ціни на кредит. Чим вищий попит на вільні кошти з боку держави, тим вищим буде, за інших рівних умов, рівень позичкового процента, тим дорожчим буде для підприємців банківський кредит. Дорожнеча позичкових коштів змушує бізнесменів скорочувати інвестиції у сферу виробництва, водночас вона стимулює нагромадження у вигляді придбання державних цінних паперів. Як кредитор і гарант держава може позитивно впливати на виробництво і зайнятість. У промислово розвинутих країнах поширена система підтримки малого бізнесу, експорту продукції або виробництва в окремих галузях, де має місце спад, через гарантування державою погашення кредитів, наданих банками відповідно до державних програм. Підтримка малого бізнесу передбачає, що держава бере на себе погашення заборгованості банкам за кредитами, наданими малим підприємствам у випадку їх банкротства. 11

12 Контрольна функція державного кредиту органічно переплітається з контрольною функцією фінансів. Однак вона має свої специфічні особливості, породжені особливостями даної категорії: 1) ця функція тісно пов язана з діяльністю держави і станом централізованого фонду грошових коштів; 2) охоплює рух вартості в двосторонньому порядку, оскільки передбачає повернення і відшкодування отриманих коштів; 3) здійснюється не тільки фінансовими структурами, а й кредитними установами. Контроль поширюється як на залучення позикових коштів, так і на їх погашення. В основному контролюється цільове використання коштів, строки їх повернення і своєчасність сплати відсотків *5+. Державний кредит може бути внутрішнім і зовнішнім. 12 Державний кредит Внутрішній Зовнішній 1. Державні позики (основна форма державного кредиту).

2. Ощадна справа. 3. Запозичення коштів загальнодержавного позичкового фонду. 1. Державні зовнішні позики. 2. Позики міжнародних фінансових організацій 3. Міжурядові позики, банківські кредити держави 4. Казначейські позики. Рисунок Форми державного кредиту *2+

13 Внутрішній державний кредит виступає в таких формах: державні позики, перетворення частини вкладів населення в державні позики, запозичення коштів загальнодержавного позикового фонду, казначейські позики, гарантовані позики. Державні позики як основна форма внутрішнього державного кредиту характеризуються тим, що тимчасово вільні кошти населення, підприємств і організацій залучаються на фінансування суспільних потреб через випуск і реалізацію облігацій, казначейських зобов язань та інших видів державних цінних паперів. Облігація найбільш поширений вид державних цінних паперів. Вона символізує державне боргове зобов язання і надає право її власникові після закінчення певного терміну одержати назад суму боргу і проценти. Продаючи облігацію, держава зобов язується повернути суму боргу у визначений термін із процентами або виплачувати проценти протягом усього терміну користування позиковими засобами, а після закінчення цього терміну повернути і суму боргу. Держава встановлює номінальну вартість (номінальну ціну) облігацій. Номінальна вартість зазначається на облігації і виражає грошову суму, надану власником облігації державі в тимчасове користування. Саме ця сума виплачується власникові облігації в момент погашення і на неї нараховуються проценти. Проте реальна прибутковість облігацій для їхніх власників може бути вищою або нижчою установленого номінального процента. Це зумовлено тим, що облігації продаються за курсовою ціною, що відхиляється від номінальної вартості. Відхилення називається курсовою різницею, і залежить воно від цілого ряду чинників. До їх числа, зокрема, відносять величину номінального процента за облігацією, насиченість ринку державними цінними паперами, стан господарчої кон юнктури, рівень довіри населення до уряду. За своєю сутністю облігації державної позики є особливою формою фіктивного капіталу. Справді, якщо джерелом доходу за цінними паперами 13

14 стр., 6763 слов

Грошово-кредитна політика України

Монетарна політика - одна з головних складових системи державного регулювання ринкової економіки. Ця обставина ... банк є функціональним органом уряду країни з регулювання грошового обігу. Ці завдання прийнято називати цілями монетарної політики.. ... ми вже зазначали, банківська процентна ставка визначає ціну позик. А позики -- це можливість інвестування, розвитку економіки, виробництва продукції, ...

14 підприємств є новостворена вартість, то відсотки за державними паперами виплачуються за рахунок доходів бюджету, оскільки кошти, отримані за державними позиками, як правило, не інвестуються у виробництво, а йдуть на фінансування бюджетного дефіциту. Інвестори в державні цінні папери стають власниками частини майбутніх податкових і неподаткових надходжень до бюджету держави. У цьому і полягає специфічність державного фіктивного капіталу, яка призводить, у кінцевому підсумку, до збільшення податкового тягаря. Тому сутність державної позики можна визначити як податок, взятий наперед (антиципований податок).

Казначейські зобов язання (векселі) мають характер боргового зобов язання, спрямованого тільки на покриття бюджетного дефіциту. Виплата доходу здійснюється у формі процентів. Казначейськими зобов язаннями, як правило, оформляються короткострокові позики (іноді середньострокові казначейські ноти).

У тісному зв язку з державними позиками перебуває друга форма державного кредиту, функціонування якої опосередковується системою ощадних установ. На відміну від першої форми державного кредиту, коли фізичні і юридичні особи купують цінні папери за рахунок власних тимчасово вільних коштів, ощадні установи дають кредит державі за рахунок позикових засобів. Перетворення частини внесків населення в державні позики, призначені на потреби держави, здійснюється через купівлю особливих цінних паперів (наприклад, казначейських ощадних сертифікатів) або ринкових цінних паперів (облігацій, казначейських зобов язань), а також оформленням безоблігаційних позик. У нашій країні зараз це досягається через придбання Ощадбанком державних цінних паперів *6+. Казначейські позики як форма державного кредиту виражають відносини з надання фінансової допомоги підприємствам і організаціям органами державної влади й управління за рахунок бюджетних коштів на умовах 14

6 стр., 2717 слов

Роль кредиту в економіці України

... в Україні роль кредиту у суспільстві підвищуватиметься. З виходом економіки з економічної ... ринкової економіки, практично неможливі без кредитної допомоги світового співтовариства. Загальний обсяг кредитних вкладень банківської системи в економіку України ... власності. Тому надання кредиту в становленні таких підприємств допоможе ... видача позик банків у межах наявних у нього кредитних ресурсів. У нашій ...

15 терміновості, платності і поворотності. У нашій країні ця форма державного кредиту поки що використовується не дуже активно. Казначейські позички видаються на пільгових умовах, які стосуються термінів і норм процента. Вони можливі у випадку фінансових труднощів підприємств і господарських організацій через їх особливе становище на ринку або погіршення економічної ситуації в країні. Казначейські позики не мають комерційної цілі, а є засобом підтримання життєво важливих для народного господарства економічних структур. За гарантованими позиками уряд реально несе фінансову відповідальність тільки у разі неплатоспроможності платника. У нашій країні створені умови для відродження гарантованих позик у зв язку з наданням місцевим органам влади, а також окремим господарським структурам права проводити операції щодо укладання позик. Міжнародний державний кредит являє собою сукупність відносин, у яких держава виступає на світовому фінансовому ринку в ролі позичальника або кредитора. Ці відносини отримують форму державних зовнішніх позик. Як і внутрішні позики, вони надаються на умовах поворотності, терміновості і платності. Сума отриманих зовнішніх позик із нарахованими процентами включається в державний борг країни. Країнам, що терплять значні економічні і фінансові труднощі, зовнішні позики можуть даватися на пільгових умовах. Надання зовнішніх позик здійснюється за рахунок бюджетних коштів або спеціальних урядових фондів. Одержувачами позик можуть бути центральні уряди, республіканські й місцеві органи влади. Кредиторами можуть бути фінансово-кредитні установи й інші юридичні особи іноземних держав, приватні особи, міжнародні фінансові інституції, іноземні держави та їх угруповання. До їх числа належать Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку, держави Європейського співтовариства. Усі проекти, на які можуть бути надані позички цими 15

16 організаціями, поділяються на чотири групи: проекти макроекономічної стабілізації економіки країни-позичальника; проекти структурних перетворень у певних секторах економіки; інвестиційні проекти; проекти технічної допомоги. Кредити міжнародних фінансових організацій надаються на вигідних умовах під низькі проценти (5 7 % річних) на строк до 20 років. Позики країн Євросоюзу в основному є допомогою розвитку країнам, що здійснюють ринкові перетворення, і отримання доходу не має першочергового значення. Найбільшу складність для держави як у плані зростання зовнішньої заборгованості, так і в плані використання кредитів становлять запозичення, одержані від іноземних комерційних структур під гарантію уряду. Ці кредити, як підтверджує досвід багатьох країн, мають найнижчі показники щодо ефективності використання. Державні зовнішні позики надаються у грошовій або товарній формі (наприклад, кредити держав постачальників енергоносіїв).

Як правило, вони бувають середньостроковими або довгостроковими. Грошові позики надаються у валюті країни-кредитора або у вільно конвертованій валюті. Погашення позик за згодою сторін здійснюється товарними поставками чи валютою. Погашення позик і виплата процентів за ними може відбуватися після закінчення пільгового періоду, який надає відстрочення погашення позики на 3 5 років після використання кредитних коштів * Нормативно-правове забезпечення відносин у галузі державного кредиту Якщо у країні розвинута економіка і надходження до державного бюджету мають стабільний характер, то така країна не потребує зовнішніх запозичень для фінансування своїх функцій. Проте будь-якій державі, особливо країні з перехідною економікою, необхідні кошти для виконання покладених на неї завдань.

8 стр., 3637 слов

Кредит у ринковій економіці

... Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці: Позичальники Як ... за своїми зобов´язаннями; кредитні ... Гроші, надані в позику позичальником, використовуються як ... кредиту відбувається стимулювання економічного зростання, забезпечується перелив капіталу у найефективніші сфери господарського життя суспільства, підвищується ефективність грошового обігу. Він є важливим інструментом державного ...

17 У такій ситуації виникає потреба державного втручання у функціонування економічних процесів поряд з ринковими механізмами управління економікою. Можливий і шлях залучення зовнішніх запозичень для реконструкції економіки, яка спрямована на оборонний комплекс, на виробництво товарів народного споживання. Все це потребувало значних коштів. Проблема залучення іноземних кредитів для фінансової підтримки економічних реформ в Україні має два аспекти. Один пов’язаний з особливостями нашої внутрішньої фінансово-кредитної системі, другий із впливом зовнішніх чинників на ведення економічної політики в Україні, стрижнем якого є загроза зростання зовнішнього боргу і залежність нашої економіки від країн та організацій-донорів. Відносини в сфері державного кредиту виступають на правовій основі. Найбільш важливі питання випуску і погашення державних позик вирішуються вищими органами державної законодавчої і виконавчої влади. Конституція України визначає, що до повноважень верховної Ради України належить, зокрема, затвердження державного бюджету України та внесення змін до нього. Тому, коли Верховна Рада України затверджує державний бюджет України, вона враховує в загальній сумі доходів і заплановані на даний рік надходження з позики [7].

Надходження за позикою передбачаються в ст. 10 Закону про державний бюджет України 2011 року. Асигнування на погашення заборгованості держави за позиками, на виплату виграшів, погашення облігацій теж передбачаються Верховною Радою України у відповідних статтях закону, які затверджують загальну суму видатків державного бюджету. Крім цього, Конституція уповноважує Верховну Раду України щодо затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також на одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених держбюджетом України, здійснення контролю за їх використанням. Виключно законами 17

18 України встановлюється порядок утворення і погашення державного боргу, порядок випуску та обігу державних цінних паперів та їх види і типи [8].

Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» передбачає існування таких цінних паперів, як облігації державних і місцевих позик, казначейські зобов’язання, що за своєю суттю є формами реалізації державних позик [9].

Розмір державної позики, умови її випуску (строк, величина сплачуваних відсотків та ін.), порядок реалізації і погашення — визначаються в односторонньому порядку самим позикоодержувачем — державою у відповідних нормативних актах; залучення ж коштів населення, придбання облігацій базуються на вищезгаданих принципах добровільності, строковості, платності і поверненості. Відносини державної позики супроводжуються певним ризиком як на стадії виникнення даного виду правовідносин (тобто чи зацікавляться кредитори можливістю вкласти свої гроші в державні цінні папери), так і з точки зору доцільності використання позичених коштів та можливості їх повернути, сплативши передбачену винагороду (йдеться про наслідки, адже показником ефективності всіх здійснених операцій є величина державного боргу і можливість держави погасити його).

26 стр., 12831 слов

Споживчий кредит

... Споживчий кредит прискорює процес отримання певних благ (товарів, послуг, нерухомості), які фізичні особи могли б отримати у майбутньому за умови накопичення певної суми грошових коштів. Надання кредиту ... прав споживачів» та іншими джерелами. Інформаційною базою дослідження є дані Національного банку України, Нацкомфінпослуг та інших статистичних джерел. Теоретичною основою роботи є наукові праці ...

Успіх державної позики залежить від тих умов, що складаються в державі в конкретний період часу, і обов’язково повинен бути обґрунтованим політично, фінансово, економічно. Найбільш поширеним способом реалізації державного кредиту (боргу) є державна внутрішня позика, що оформляється в облігаціях внутрішніх державних і місцевих позик. У системі джерел внутрішнього фінансування видатків бюджету своє окреме місце займають казначейські зобов’язання та казначейські векселі. 18

19 Випуск державних цінних паперів є найбільш економічно доцільним методом фінансування бюджетного дефіциту порівняно з практикою позичання коштів в Національному банку і залучення коштів від грошової емісії. Звичайно, не можна не зважати і на своєрідні недоліки інтенсивного використання продажу державних цінних паперів для фінансування державних видатків, а саме: нові випуски можуть збільшувати державний борг і таким чином переносити частку фінансового тягаря на майбутні покоління; розвиток первинних та вторинних ринків може викликати небажаний розподіл фінансових ресурсів і мати негативний вплив на розвиток інших фінансових ринків країни; величезні суми позик можуть призвести до зростання номінальних процентних ставок і зробити видатки бюджету сприйнятливішими до змін процентних ставок; використання цінних паперів може послабити бажання уряду та інших органів влади контролювати свої видатки і, крім того, може збільшити залежність уряду від своїх кредиторів. Оскільки основна частина державних видатків здійснюється в національній валюті, то переважний розвиток одержують внутрішні державні позики. Однак широкий міжнародний розподіл праці, обмін технологіями і науково-технічними ідеями, обумовлює і інтенсивний розвиток міжнародного державного кредиту. Міжнародний державний кредит можна визначити як сукупність відносин, в яких держава виступає на світовому фінансовому ринку в ролі боржника чи кредитора. Ці відносини набирають форми державних зовнішніх позик. Надання зовнішніх позик здійснюється, як правило, за рахунок бюджетних коштів чи спеціальних урядових фондів. Одержувачами позик можуть бути центральні уряди, республіканські і місцеві органи влади, кредиторами — уряди, фінансово-кредитні установи, юридичні особи іноземних держав, приватні особи, міжнародні фінансові організації. Державні зовнішні 19

20 позики надаються в грошовій чи товарній формі і, як правило, бувають середньо строкові чи довгострокові. Грошові позики можуть випускатись у валюті країни-кредитора, країни-одержувача коштів чи іншій валюті. Одержання позик «із зовні» може відбуватися при безпосередньому наданні урядом однієї країни уряду іншої країни певних коштів на підставі міждержавних договорів або шляхом розміщення позик на внутрішньому грошовому ринку країни-кредитора. Погашення позик, за згодою сторін, здійснюється товарними поставками, валютою тощо. Існує також можливість погашення позик за сплату відсотків по них після спливу пільгового періоду, який надає відстрочення по оплаті позики на 3—5 років, після його використання. *10+ Управління державним внутрішнім боргом України здійснюється Міністерством фінансів України у порядку, погодженому з Національним банком України. Розміщення боргових зобов’язань Уряду України та надання гарантій від імені Уряду України провадиться за його дорученням Міністерством фінансів України *11+. Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» статтею 9 було встановлено, що у 2011 році державні гарантії надаються Кабінетом Міністрів України на суму тис. гривень для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань за запозиченнями суб’єктів господарювання резидентів України державного сектору економіки за наступними напрямами: За зобов’язаннями Державної служби автомобільних доріг України (за запозиченнями, зобов’язаннями з оплати введених інвесторами у дію об’єктів та за договорами концесії); за зобов’язаннями суб’єктів господарювання, об’єкти державної власності яких належать до сфери управління Національного агентства з питань 20

21 підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів; за зобов’язаннями Державної іпотечної установи на суму тис. гривень; для фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку економіки України, в тому числі імпортозамінних і експортоорієнтованих галузей; для фінансування розвитку житлово-комунального господарства. Порядок та умови надання державних гарантій встановлюються Кабінетом Міністрів України [8].

В Україні прийнято ряд законодавчих актів, які визначають боргові зобов’язання уряду у грошовій формі, що гарантуються всім майном, яке перебуває у загально державній власності. Йдеться, зокрема, про Закон України «Про державний внутрішній борг України», який передбачає, що для фінансування витрат по розміщенню, рефінансуванню, виплаті доходу та погашенню боргових зобов’язань уряду України у складі державного бюджету України створюється фонд обслуговування державного внутрішнього боргу України. До цього фонду зараховуються кошти у розмірі 50% одержаних від приватизації майна державних підприємств. Згідно з цим законом, до боргових зобов’язань уряду України належать випущені ним цінні папери, інші зобов’язання, у грошовій формі гарантовані урядом, а також одержані ним кредити. Боргові зобов’язання уряду України виступають у вигляді облігацій внутрішніх державних позик і казначейських зобов’язань України, які можуть бути короткостроковими — до 1 року, середньостроковими (від 1 до 5 років) і довгостроковими (5 і більше років) [11].

Рішення про надання юридичним особам — резидентам права використання іноземних кредитів приймаються на засіданні Кабінету Міністрів України і оформляються відповідною постановою. Чинний порядок передбачає оформлення рішення про надання іноземного кредиту за умов валютної 21

22 самоокупності; умови укладення юридичною особою та уповноваженим банком кредитних та інших угод, а також договорів застави, поруки або укладення договору страхування. Вважається, що ці умови мають бути загальними і єдиними абсолютно для всіх позичальників без винятку. Спосіб забезпечення кредиту повинен покривати: суму основного боргу, проценти за користування кредитом, витрати на його обслуговування тощо. Оформлення індивідуальних гарантій Кабінету Міністрів України здійснюється Мінфіном України та відповідними державними органами за поданням банку-агента після укладення індивідуальної угоди між Мінфіном та юридичною особою, де визначається механізм бюджетних витрат. Після одержання оригіналів гарантій банк-агент укладає з іноземним кредитором індивідуальну кредитну угоду і надсилає необхідні документи [12].

Кабінет Міністрів України своєю постановою 787 «Про заходи щодо залучення державою або під державні гарантії іноземних кредитів і надання державних гарантій» ліквідував Валютно-кредитну раду Кабінету Міністрів України. Було встановлено, що центральним органом виконавчої влади, який координує роботу з Підготовки та впровадження проектів, що передбачають залучення іноземних кредитів під державні гарантії, є Міністерство економіки. Проекти рішень Кабінету Міністрів України щодо надання кредитів за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії на виконання зобов’язань юридичних осіб-резидентів, розглядаються Урядовим комітетом економічного розвитку. Агентські функції стосовно окремого кредитора щодо залучення, погашення та обслуговування іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, та надання юридичним особамрезидентам кредитів за рахунок залучених коштів виконують банки-агенти, визначені Кабінетом Міністрів України за результатами конкурсу, порядок проведення якого встановлює Мінфін. Із зазначеними банками-агентами Міністерство фінансів від імені Кабінету Міністрів України укладає агентські 22

23 угоди, в яких визначається порядок виплати комісійної винагороди банкуагенту за виконання агентських функцій. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про надання відповідно до законів України державних гарантій виконання зобов’язань юридичних осіб-резидентів перед іноземними замовниками за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) ці юридичні особи вносять до державного бюджету в порядку, визначеному угодою про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобов’язань Кабінетом Міністрів України, укладеною між юридичною особою-резидентом і Мінфіном, плату за надання державної гарантії у розмірі 1 % річних суми наданої гарантії [13].

Розмір плати встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі розрахунків, що здійснюються Мінфіном у визначеному ним порядку з урахуванням пропозицій Міністерства економічного розвитку і торгівлі та/або органу державної влади, до сфери управління якого належить позичальник, із застосуванням таких методів, як: 1) рейтинговий, що передбачає встановлення розміру плати виходячи з рейтингу, присвоєного позичальникові міжнародним рейтинговим агентством за міжнародною рейтинговою шкалою, а у разі його відсутності — рейтингової оцінки за Національною рейтинговою шкалою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 р. N 665 ( п ) (Офіційний вісник України, 2007 р., N 32, ст. 1294); 2) ринковий, що передбачає встановлення розміру плати виходячи з різниці між рівнем відсоткової ставки, за якою кредитор готовий надати кредит (позику) позичальникові без забезпечення державною гарантією (у разі відсутності документального підтвердження такої інформації поточним рівнем ринкових ставок на момент прийняття рішення про надання державної гарантії за борговими зобов’язаннями позичальника) та відсоткової ставки за кредитом (позикою), що надається позичальникові під державну гарантію; 23

24 3) актуарний, що передбачає встановлення розміру плати за результатами оцінки ризиків, пов’язаних з наданням позичальникові кредиту (позики), залученого державою, або державних гарантій, та обсягу можливих витрат державного бюджету. Перевага надається методу, за яким розрахунковий розмір плати є найменшим [14].

У разі невиконання юридичними особами своїх зобов’язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих Державою зобов’язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників [15] Умови отримання зовнішнього державного кредиту Іноземні кредити залучаються для розв’язання проблем економіки України, її ринкового реформування: здійснення реструктуризації народного господарства, модернізації технологічного базису підприємств (фірм), розвитку експортного потенціалу, насичення внутрішнього ринку товарами народного споживання тощо. Іноземні кредити, що беруться лише на погашення дефіциту державного бюджету, найчастіше не поліпшують соціально-економічну ситуацію. Найбільші іноземні кредити Україні надає МВФ. Вони спрямовуються, як правило, на поповнення валютних резервів і стабілізацію функціонування

25 грошово-кредитної системи країни. Так, МВФ, з умовою, що буде прискорено приватизацію та економічне реформування в цілому (на цих умовах надає кредити і Світовий банк), надав Україні системну трансформаційну позику (STF) у 2 транші протягом pp. і резервний кредит (Stand-by) у 5 траншів. В Україну надходять позики Європейського Союзу (ЄС), які тепер надаються в евро, в основному для покриття дефіциту державного бюджету. Важливе місце в економіці України посідають кредити МБРР, головна мета яких кредитування малого та середнього бізнесу. Як правило, фінансові умови кредитів МБРР (відсотки, строки погашення, пільговий період тощо) жорсткіші, ніж умови Світового банку та МВФ. Обслуговування кредитних ліній МБРР для малого та середнього бізнесу здійснювало п’ять вітчизняних комерційних банків-учасників: Приватбанк, Укрінбанк, Укркредитбанк, «Аваль» і «Ва-банк». Одержати позики малі та середні підприємства можуть безпосередньо у банку-учасника. Ці комерційні банки повинні ретельно підходити до вибору позичальників; для цього існує ціла система критеріїв підбору. Особливе місце, з погляду розвитку вітчизняного виробництва, посідають кредитні лінії з іноземних фінансових ресурсів, відкриті під гарантії уряду та НБУ за міждержавними і міжурядовими домовленостями з зарубіжними країнами та ЄС. Найбільшу частку у відкритих кредитних лініях іноземних держав під гарантії в Україні становлять кошти Німеччини. Ці кредити йдуть на закупівлю товарів в іноземних виробників. Кредити за міждержавними кредитними лініями є в основному товарними, тобто вітчизняні підприємствапозичальники отримують позику у вигляді товарів, сировини, обладнання та послуг. Безумовно, найкращий варіант, щоб іноземні кредити спрямовувались на розвиток національного виробництва, а їх кошти використовувались на купівлю товарів у вітчизняних товаровиробників. 25

26 Залучення зовнішніх кредитних ресурсів під гарантії Уряду України та НБУ є вимушеним кроком. Через економічну нестабільність в нашій державі закордонні банки, як правило, не ризикують мати справу з українськими підприємствами на основі прямих зв’язків. Зовнішній кредит може надаватися як окремому підприємству країни, при цьому держава виконує роль гаранта, так і держава може бути позичальником. Спочатку розглянемо умови надання кредитів Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) для підприємств країни. Кредитування по лініях МБРР: Українські банки, що мають відповідні угоди з МБРР, готові надати українським підприємствам кредит в розмірі від 15 тис. доларів США до 2,25 млн. доларів США в рамках кредитних ліній Світового банку реконструкції і розвитку (МБРР) на розвиток мікро, малого і середнього бізнесу в рамках Державної Програми структурної перебудови вугільної галузі. Вимоги до потенційної компанії-позичальника: юридична особа з чисельністю працюючих не більше 500 осіб; недержавна форма власності (більше 51% власності належать приватним юридичним і фізичним особам і контролюється ними); сума загальних допроектних активів (на основі ринкової вартості, без урахування будівель і земельних ділянок) — до 2,5 млн. доларів США; юридичні і фактичні адреси зареєстровані в регіонах шахт, що закриваються (Луганська, Донецька, Волинська, Кіровоградська, Черкаська, Львівська, Закарпатська, Житомирська і Дніпропетровська області); до початку реалізації проекту співвідношення «борг (включаючи кредит МБРР, що запрошується компанією-позичальником)/ власний капітал» не повинно бути більше 75/25; у процесі реалізації проекту компанія-позичальник повинна підтримувати значення коефіцієнта обслуговування боргу не менше 1,3/1 і співвідношення «борг/власний капітал» не більше 75/25. Вимоги до проекту, що фінансується: 26

27 проект повинен бути представлений у вигляді професійно складеного бізнес-плану; мінімальна загальна вартість проекту — 20 тис. доларів США, максимальна вартість — 3 млн. доларів США; проектом повинно бути передбачено створення робочих місць для працевлаштування колишніх шахтарів; проект повинен бути обґрунтований з технічної і комерційної точок зору, а також, в найгіршому випадку, мати позитивну чисту теперішню вартість при коефіцієнті дисконтування, який рівний загальній вартості кредиту, вираженій у відсотках за рік, включаючи відсотки, комісії і інші виплати; проект повинен бути підготовлений відповідно до стандартів з охорони навколишнього середовища, охорони здоров’я і техніки безпеки на підставі законів і нормативних актів України і вимог МБРР. Умови фінансування проектів: 1. Сума кредиту — до 75 % від вартості проекту: мінімальна дол. США; максимальна дол. США. 2. Загальна основна сума кредиту, видана компанії-позичальнику (або групі взаємозв’язаних компаній) не повинна перевищувати 5 млн. дол. США. 3. Власний внесок в проект компанії-позичальника — не менше 25 % від вартості проекту. 4. Позичальник повинен мати заплановане накопичення коштів або збільшення акціонерного капіталу, достатнє для здійснення необхідних витрат за проектом. 5. Для мікропідприємств, які відповідають всім вищезгаданим вимогам і загальна сума активів не перевищує дол. США — 100% вартості проекту може фінансуватися за рахунок коштів кредиту. 6. Кредит надається в доларах США тільки для фінансування витрат на товари і/або послуги зарубіжного або вітчизняного походження виключно для: 27

28 довгострокового (до 5 років) фінансування засобів виробництва; фінансування постійного оборотного капіталу (до 1 року); короткострокового фінансування матеріально-технічних витрат на виробництво; фінансування лізингу [16].

7. Кредит МБРР не надається для: рефінансування існуючих зобов’язань компанії-позичальника по відношенню до уповноваженого банку; фінансування внесків до статутних фондів; фінансування проектів, пов’язаних з гральним бізнесом, виробництвом і реалізацією зброї, тютюнових виробів, міцних спиртних напоїв (більше 15% алкоголю), радіоактивних продуктів, ювелірних виробів, коштовних і напівкоштовних каменів; будівництва житлових споруд; фінансування витрат, які створюють загрозу для оточуючих, тобто виробництво, використання і імпорт яких заборонене згідно законів України або міжнародних угод, до яких приєдналася Україна. 8. Забезпечення кредиту: застава (не менше 200 % від суми кредиту) ліквідного майна або майна третіх осіб. Застава підлягає обов’язковому страхуванню; гарантії прийнятних банків. Умови обслуговування кредиту: 1. Вартість кредиту включає річну процентну ставку, яка складає: для мікропідприємств, що відповідають вищезгаданим вимогам і загальна сума активів яких не перевищує доларів США, — ставка МБРР плюс 10,25-13,25% (залежно від виду забезпечення і терміну кредитування); для малих підприємств, що відповідають вищезгаданим вимогам і загальна сума активів яких не перевищує доларів США, — ставка МБРР плюс 7,25-10,25% (залежно від виду забезпечення, терміну кредитування і фінансового стану підприємства); 28

29 для всіх інших підприємств, які відповідають вищезгаданим вимогам, — ставка МБРР плюс 7,25%. Ставка МБРР базується на ставці LIBOR і спред LIBOR. Процентна ставка залежить від ставки МБРР, тому може змінюватися протягом дії кредитного договору. Вартість кредиту також включає єдиноразові комісійні НБУ та банку-кредитора у розмірі 1,125% від основної суми кредиту. Також умовами кредитної лінії МБРР передбачена плата за зобов’язання (резервування) у розмірі 0,75% річних від суми будь-якої невибраної частини кредиту, починаючи з дати затвердження кредиту НБУ, на основі кількості днів, коли будь-яка частина кредиту залишається невибраною, і з розрахунку року в 360 днів. 2. Погашення кредиту і нарахованих по ньому відсотків здійснюється позичальником банку-кредитору відповідно до умов кредитного договору з розрахункового рахунку. Виплата нарахованих відсотків по кредиту здійснюється позичальником щомісячно, починаючи з моменту надання кредиту. Відсотки за користування кредитом нараховуються з моменту першого платежу по графіку кредитування. Повернення основної суми кредиту проводиться по частинах і може бути відстрочений до 2 років за наявності відповідного обґрунтування [17].

А тепер дослідимо умови надання державного кредиту, позичальником якого є сама держава. Ці умови розглянемо на прикладі угоди Україні з МВФ про надання кредиту, затверджену у листопаді 2008 року. Згідно Меморандуму про економічну та фінансову політику, стратегія проведення економічної політики зосереджуватиметься на проведенні довгочасних реформ та політики, спрямованої на консолідацію державних фінансів, відновлення здорової роботи банківського сектору, та розробці більш ефективної бази для проведення монетарної політики, спрямованої на забезпечення стабільності внутрішніх цін та утримування більш гнучкого обмінного курсу. Для досягнення таких цілей проводяться реформи і 29

30 здійснюються інституційні перетворення, у тому числі у сфері оподаткування та політики щодо видатків, реформи пенсійної системи, реформи енергетичного сектору, а також вжито заходи для посилення незалежності центрального банку та оздоровлення банківської системи*18+. Були внесені поправки до податкового законодавства, введені у дію зміни і доповнення до бюджету та вжито заходи на підтримку його виконання, які у комплексі допомогли скоротити показник дефіциту сектору загальнодержавного управління у 2010 році до 5.3 відсотків ВВП [19] Вони передбачають: Заходи щодо доходів: Для поліпшення доходів було підвищено акцизний збір на бензин, сигарети з фільтром та різні види алкогольних напоїв. Завдяки підвищенню акцизів Міністерство фінансів планує додатково отримати 9 мільярдів гривень до держбюджету вже цього року. Було підвищенно ставки акцизного збору на спирт і лікеро-горілчану продукцію на 15,9%, або 5,4 гривні, до 39,4 гривні за 1 літр 100% спирту, на солодове пиво на 23,3%, або 0,14 гривні, до 0,74 гривні за 1 літр, акциз на натуральні виноградні вина з 1 до 10 копійок за літр.ставку акцизного збору на сигарети з фільтром підвищено з 20% до 25%.Крім того, акциз на пальне підвищено до 132 євро за за тонну (на 20%) *20+. Призупинено дію збору на обов язкове пенсійне страхування з безготівкових операцій купівлі-продажу іноземної валюти за гривню, який було введено Законом України «Про збір на обов язкове пенсійне страхування» 400/97-ВР від 26 червня 1997 року і маємо наміри відмінити його на постійній основі до грудня 2010 року (структурний маяк).

Поліпшено адміністрування податків з метою посилення дисципліни і боротьби із шахрайськими схемами та ліквідації «податкових ям». Планується реформувати пенсійну систему, щоб забезпечити для неї стале фінансове підґрунтя, у тому числі суттєво скоротивши трансферти на 30

31 покриття дефіциту Пенсійного фонду у 2011 році, а також забезпечивши скорочення видатків на фінансування пенсій у середньотерміновій перспективі, не підриваючи при цьому добробуту найуразливіших груп. Як перший крок, ми ввели у дію законодавство, що вимагає як від юридичних, так і фізичних осібсуб єктів спрощеної системи оподаткування сплачувати внески до Пенсійного фонду у розмірі, що відповідає нарахуванням на мінімальну заробітну плату. У 2011 році цей захід забезпечить надходжень до Пенсійного фонду на суму 3.0 млрд. грн.. Для вирішення структурних проблем системи пенсійного забезпечення було подано на розгляд до Верховної Ради законопроект, що передбачатиме: Підвищення мінімального необхідного страхового періоду з 5 до 15 років; поступове підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років, із щорічним підвищенням на 6 місяців кожного року, починаючи з 2010 року, маючи на меті вирівняти пенсійний вік для усіх працюючих; подовження на 10 років робочого стажу, необхідного для отримання пенсійних виплат у повному обсязі. Цей захід мотивуватиме працюючих залишатися на робочому місці і не виходити на пенсію, що поліпшить збалансованість Пенсійного фонду. Його впровадження на даний момент було відкладенно. Підвищення цін на газ для населення в 2011 році складе 30%, а комунальних тарифів — 62%. Зокрема, уряд України і МВФ домовилися, що ціни на газ для населення в 2011 році будуть підвищені на 30% (замість 50%, як планувалося раніше; шляхом коригування ціни на газ як товар), а саме підвищення буде проходити в два етапи: на 20% до 15 квітня, і ще на 10% з 1 липня 2011 року. Крім того, цього року уряд зобов’язується підвищити тарифи на комунальні послуги в цілому на 62%. 31

32 Їх зростання також заплановано в два етапи — двічі по 26% до 15 квітня і з 1 жовтня (структурний маяк) 2011 року.. Також уряд обіцяє прив’язати встановлені тарифи до квадратного метражу квартир/будинків і автоматично їх коригувати у тій же пропорції, що і тарифи для квартир/будинків, що обладнані лічильниками. Крім того, уряд пообіцяв МВФ, що будуть «поширені повноваження національного органу регулювання ринку комунальних послуг зі встановлення тарифів на опалення на менше 90% ТЕЦ і підприємств, що виробляють теплову енергію, з точки зору кінцевого споживання». Як відомо, підвищення цін на газ для населення з 1 квітня на 50% було спочатку передбачено Меморандумом між Україною і МВФ, що було підписано в липні 2010 року [21].

Кабмін ухвалив рішення щодо рекапіталізації трьох недержавних комерційних банків «Укргазбанку», «Родовід Банку» і банку «Київ». Мінфін випустив облігації внутрішньої державної позики на суму 9,57 млрд грн і зарахував їх до статутних капіталів «Укргазбанку», «Родовід Банку» і банку «Київ». «Родовід Банк», зокрема, отримав 2,8 млрд. грн, банк «Київ» — 3,6 млрд грн і «Укргазбанк» — 3,1 млрд. грн. В усіх трьох вказаних банках було введено тимчасову адміністрацію й мораторій на задоволення вимог кредиторів. Експертна рада при Кабміні попередньо схвалила клопотання правління НБУ рекапіталізувати «Надра Банк». В уряді збираються влити в банк 5 млрд.грн. в обмін на 50% +1 акція, ще 5 млрд.грн. в капітал банку повинен буде внести бізнесмен Дмитро Фірташ, за що отримає 50% -1 акцію [23].

Крім того, для утримання під контролем загального рівня державного боргу в умовах податково-бюджетної невизначеності, обсяг державних гарантій у 2011 році становитиме не більше 15 млрд. ГРТ. (кількісний критерій ефективності).

32

33 Висновки до розділу 1 Державний кредит — це сукупність грошових коштів, мобілізованих державою, яка виступає в ролі позичальника або гаранта. Основна ознака державного кредиту неодмінна участь держави в особі органів виконавчої влади різних рівнів. Найімовірніша форма суб єкта таких кредитних відносин, яким виступає держава, є позичальник. У тому разі, якщо держава бере на себе відповідальність за повернення позик або виконання інших обов язків суб єктів кредитних відносин, вона стає гарантом. Державний кредит може бути зовнішнім і внутрішнім. Основна частка державних витрат здійснюється в національній валюті, тому переважний розвиток одержує внутрішній державний кредит. Але широкий міжнародний поділ праці, обмін технологіями і науково-технічними ідеями, надання фінансової допомоги іноземним державам — усе це обумовлює інтенсивний розвиток міжнародного державного кредиту. Міжнародний державний кредит являє собою сукупність відносин, у яких держава виступає на світовому фінансовому ринку в ролі позичальника або кредитора. Ці відносини отримують форму державних зовнішніх позик. Як і внутрішні позики, вони надаються на умовах поворотності, терміновості і платності. Сума отриманих зовнішніх позик із нарахованими процентами включається в державний борг країни. Надання зовнішніх позик здійснюється за рахунок бюджетних коштів або спеціальних урядових фондів. Одержувачами позик можуть бути центральні уряди, республіканські й місцеві органи влади. Кредиторами можуть бути фінансово-кредитні установи й інші юридичні особи іноземних держав, приватні особи, міжнародні фінансові інституції, іноземні держави та їх угруповання. До їх числа належать Світовий банк, Міжнародний валютний

34 фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку, держави Європейського співтовариства. Відносини в сфері державного кредиту виступають на правовій основі. Найбільш важливі питання випуску і погашення державних позик вирішуються вищими органами державної законодавчої і виконавчої влади. Конституція України визначає, що до повноважень верховної Ради України належить, зокрема, затвердження державного бюджету України та внесення змін до нього. Тому, коли Верховна Рада України затверджує державний бюджет України, вона враховує в загальній сумі доходів і заплановані на даний рік надходження з позики. Також можна зробити висновок, що в Україні державний кредит є досить актуальною категорією в наш час, а держава часто виступає не як гарант, а саме як позичальник. 34

35 РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО КРЕДИТУ 2.1.Аналіз показників зовнішнього державного кредиту України за роки 35 Для повного дослідження категорії «державний кредит» проаналізуємо також динаміку показників державного боргу к Україні в кризовий період, розглянемо результати управління державним боргом, оцінимо обсяги позик у МВФ, дослідимо ймовірність втрати безпеки за борговими зобов язаннями. З розвитком кризового стану в світовій та національній економіці державі та вітчизняним суб єктам господарювання не вистачало фінансових ресурсів для стабілізації їхньої діяльності, що спричинило широке залучення коштів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. На відміну від 2009 року, сальдо за кредитами та облігаціями в 2010 році було додатнім на рівні 6.8 млрд. дол. США (у 2009 році чисті виплати за кредитами та облігаціями становили 9.1 млрд. дол. США) [24].

Повернення до додатного сальдо розпочалось з ІІ кварталу 2010 року, головним чином через високі залучення Уряду. Чисті надходження до державного сектора в 2010 році становили 5.1 млрд. дол. США (протягом 2009 року чисті виплати склали 1.1 млрд. дол. США).

Зокрема, було розміщено ОЗДП і залучено короткостроковий кредит від «ВТБ» на суму 2 млрд. дол. США. Крім того, спостерігалась значна зацікавленість нерезидентів у внутрішніх облігаціях уряду (чисте придбання $1.2 млрд.), особливо з вересня після випуску ОВДП-ПДВ. За умов розгортання кризових явищ вартість державних зовнішніх запозичень для України суттєво зростала. Кабінет міністрів України доручив Міністерству фінансів України здійснити додатковий випуск облігацій

36 зовнішньої державної позики (ОЗДП) 2010 р. на 100 млн дол., у 2011 року в обсязі 1,5 млрд.дол.сша. У вересні 2010 року Україна здійснила емісію облігацій зовнішньої державної позики України на загальну суму 2,0 млрд. дол. США з погашенням у 2015 році (500 млн. дол. США) та у 2020 році (1,5 млрд. дол. США).

Вищезазначені запозичення здійснювались за ставкою 6,875 % річних та 7,75% річних відповідно [25].

Починаючи з другої декади березня 2009 року, дохідність українських єврооблігацій знижується. Зокрема, станом на цей показник щодо облігацій 2007 року випуску з погашенням у 2017 році, купон 6,75% річних, складав 10,4% річних, в той час як ще 11 березня цей показник знаходився на рівні 27,2% річних. Міністерство фінансів України здійснило виплату купонних доходів за деномінованими у доларах США облігаціями зовнішньої державної позики України 2010 року. Загальна сума платежу склала ,5 тис. дол. США. 31 березня 2011 року рейтингове агентство R&I підтверджує кредитний рейтинг України нарівні «B+» зі стабільним прогнозом, що є добрим показником для України [26].

Динаміка зовнішнього боргу України у 2010 році визначалася: значними обсягами чистих зовнішніх залучень Уряду (7.1 млрд. дол. США) та довгострокових залучень реального сектору економіки (3.5 млрд. дол. США); суттєвим накопиченням короткострокового боргу інших секторів за торговими кредитами і простроченою заборгованістю (4.5 млрд. дол. США); скороченням довгострокових зобов язань українських банків перед нерезидентами (2.5 млрд. дол. США) 36

37 37 Рисунок 2.1.-Димаміка показників зовнішнього боргу України [26] Борг сектору державного управління на кінець ІІІ кварталу 2010 року досяг 23,6 млрд. дол. США (21.1% від валового обсягу зовнішнього боргу), збільшившись із початку року на 5.8 млрд. дол. США. Накопичення відбулося внаслідок: надходження 1 млрд. дол. США від МВФ за програмою Stand- By та кредитних ресурсів від іноземних комерційних банків обсягом 2 млрд. дол. США; залучення урядом 2 млрд. дол. США шляхом розміщення ОЗДП 2010 року; збільшення заборгованості перед нерезидентами за облігаціями внутрішніх державних позик (на 1 млрд. дол. США).

Борг сектору органів грошово-кредитного регулювання становив 7.1 млрд. дол. США (6.3 % від валового обсягу зовнішнього боргу), збільшившись

38 із початку року на 0.8 млрд. дол. США за рахунок отриманого від МВФ у ІІІ кварталі 2010 року кредиту за програмою Stand-By. 38 Рисунок Динаміка заборгованості сектору державного управління та органів грошово-кредитного регулювання України в розрізі фінансових інструментів [27] Національний банк відзначає поліпшення ситуації з короткостроковим зовнішнім боргом України. Про це йдеться в повідомленні НБУ. Зокрема, за даними Нацбанку, якщо на 1 жовтня 2008 року обсяг планових погашень за зовнішніми зобов язаннями на найближчий рік становив 51,2 млрд. доларів (50% валового зовнішнього боргу), то на 1 квітня 2010 року ця сума зменшилася до 38, 6 млрд. доларів (37,5% валового зовнішнього боргу).

З початку фінансової кризи, як відзначає НБУ, показник короткострокового зовнішнього боргу України був індикатором значною вразливості економіки країни до змін зовнішніх фінансових умов.

39 Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення протягом року збільшився на 8.5 млрд.дол.сша та на кінець 2010 року становив 47.3 млрд. дол. США. 39 Рисунок Короткостроковий зовнішній борг за залишковим терміном погашення [27] Приріст короткострокового боргу сформувався в інших секторах економіки (62.5% приросту, або 3.3 млрд. дол. США) та в секторі державного управління (43.9% приросту, або 2.3 млрд.дол. США).

Натомість банківський сектор скоротив короткострокові зобов язання на 0.3 млрд. дол.сша за рахунок короткострокових кредитів. Довгостроковий зовнішній борг збільшився з початку року на 2.9 млрд. дол. США (на 3.5%) і становив 87.2 млрд. дол. США. Частка секторів державного управління та ОГКР у загальних обсягах довгострокового боргу зросла з 28.4 до 32.4%, тоді як частка банків навпаки зменшилась з 31 до 27%. Частка інших секторів економіки включно з міжфірмовим боргом не змінилась і становила 40.6% [27].

40 Основними фінансовими інструментами у складі довгострокової заборгованості залишаються: кредити (включаючи міжфірмовий борг), обсяги заборгованості за якими зросли на 1.6 млрд. дол. США і сягнули 67 млрд. дол. США (76.8% від загального обсягу довгострокового боргу); боргові цінні папери, зобов язання за якими збільшились на 2.6 млрд. дол. США і становили 15.7 млрд. дол. США (18.1%), з яких 14.4 млрд. дол. США (16.6%) заборгованість за єврооблігаціями. Частка зобов язань за валютою та депозитами у загальних обсягах довгострокового боргу скоротилася з 4.3 до 2.5% відповідно до скорочення їх абсолютних обсягів з 3.6 млрд. дол. США до 2.2 млрд. дол. США. Борг банківського сектору України становив 27.9 млрд. дол. США (25% від валового обсягу зовнішнього боргу), зменшившись із початку року на 2.9 млрд. дол. США, або на 9.5% [28].

Основними чинниками скорочення зовнішнього боргу банків протягом 9 місяців 2010 року стало зменшення обсягів зобов язань за: валютою та депозитами на 1.3 млрд. дол. США (25.3 %); довгостроковими кредитами на 0.9 млрд. дол. США (4,9 %); довгостроковими борговими цінними паперами на 0.4 млрд. дол. США (7.6%); короткостроковими кредитами на 0,4 млрд. дол. США (15%) Борг банків, які мають державну частку власності (не менш ніж 50%), за 9 місяців 2010 року внаслідок розміщення цими банками єврооблігацій збільшився на 0.3 млрд. дол. США та становив 2.5 млрд. дол. США (9% від загальних обсягів боргу банківського сектору).

Короткостроковий борг банків у цілому становив 4,7 млрд дол і в порівнянні з початком року не змінився, оскільки зростання зобов’язань за короткостроковими кредитами (на 0,3 млрд дол) повністю знівелювало зменшенням в результаті реструктуризації накопиченої в попередні періоди 40

41 простроченої заборгованості. Частка короткострокових зобов’язань банків в загальному обсязі боргу банків зросла за січень-березень з 15,4% до 16,1%. 41 Рисунок Динаміка заборгованості банківського сектору економіки України [27] Частка боргу секторів державного управління та органів грошовокредитного регулювання протягом року зросла з 23.2% до 27.7%, натомість частка боргу банківського сектору у валовому обсязі зовнішнього боргу скоротилась з 29.8% до 24% У структурі валового зовнішнього боргу за початковим строком погашення

42 42 переважають довгострокові зобов язання (78.2% від обсягу боргу), водночас частка короткострокового боргу протягом року зросла з 18.4% до 21.8.%. Основною валютою зовнішніх запозичень на кінець 2010 року залишається долар США (70.4%), зобов язання в євро становлять 10.7%. Питома вага зобов язань у СПЗ за 2010 рік зросла з 12.6 до 13.9%. Частка зовнішньої заборгованості в національній валюті залишається незначною 2.3%, хоча вона й збільшилась порівняно з початком року [27].

Рисунок Валовий зовнішній борг України за початковими строками погашення [28]

43 Найбільш резонансною подією в державі, котра постійно обговорювалася ЗМІ, політикумом, громадськістю, був договір з МВФ про надання позики Україні. 5 листопада 2008 року МВФ ухвалив рішення щодо виділення Україні кредиту stand by на суму близько 16,4 млрд. доларів для подолання проблем в економіці. Перший транш Україна отримала розмірі в розмірі 4,5 млрд. дол. США. 12 травня 2009 року до України надійшли 2,8 млрд. доларів другого траншу кредиту МВФ. Частина другого траншу в розмірі 1,5 млрд. доларів направлена безпосередньо до держбюджету для фінансування зовнішніх боргових зобов язань уряду. Кошти третього траншу кредиту надійшли до України 31 липня. 28 липня рада директорів МВФ схвалила надання Україні третього траншу кредиту у розмірі 3,3 млрд. доларів. Варто сказати, що одним із постулатів економічної теорії є постулат, про граничну корисність товару чи послуги має незворотну тенденцію до зменшення. Скажімо, для людини, яка страждає від спраги, значимість і цінність першої склянки води значно вища за наступні. Схоже, цей закон повною мірою можна застосувати до кредитних взаємин України та МВФ. Такою склянкою води було до України перше рішення Ради Директорів МВФ про початок програми у режимі стенд-бай. Хоча українська влада і заперечувала тоді прихід кризи для України, для інвесторів формалізація стосунків між Києвом та МВФ принаймні сигналізувала, що макроекономічна ситуація в Україні буде піддана незалежному моніторингу, а золотовалютні резерви НБУ, підтримані ін`єкцією МВФ, не вичерпаються а з ними інвестиції та українські цінні папери в руках нерезидентів. Навіть програма України з МВФ на той час не утримала нерезидентів (і резидентів теж) від масового виводу капіталу. Відбувся обвал фондового ринку, і без того неефективно діючого, зниження індексу ПФТС. Забезпечення фіскальної прозорості та підзвітності країн-членів МВФ одне із визначальних завдань Фонду. Проте в період 2009 року в Україні, 43

44 скажімо, з відкритих джерел не можна було ознайомитися з казначейськими звітами про виконання бюджету, балансом єдиного казначейського рахунку, звітами про виконання кошторисів Пенсійного та інших соціальних фондів, реєстрами урядових гарантій, виданих під кредити юридичних осіб. Тобто, загалом отримані в період кризи позики МВФ, обсяг їх сягає 10,6 млрд. дол. США (планується 4-ий транш 3,8 млрд. дол.) не вплинули позитивно на стан економіки, оскільки по суті були спрямовані на поточне використання, не забезпечили реалізацію капітального інвестування, підтримки виробника і стабілізації внутрішнього ринку [29] роки 2.2.Аналіз показників внутрішнього державного кредиту України Вагоме місце у структурі державного боргу України займають зобов язання за розміщеними облігаціями внутрішньої державної позики. Перед юридичними особами 29,43% від загального обсягу боргу, перед банківськими установами 1,14% станом на та ОЗДП 13,34% і заборгованість за позиками МВФ 12,89% та Світового банку 8,27%. Щодо гарантованого державою боргу, то основну частку займає заборгованість перед МВФ 15,98%. Здійснення внутрішніх державних запозичень постійно наштовхувалося на складнощі низького рівня розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів. Уряд здійснював ряд заходів з розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів. Зокрема, Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів в Україні на роки. Концепція передбачає здійснення наступних заходів: запровадження ринкового ціноутворення при розміщенні внутрішніх державних облігацій; розширення спектру інструментів державної позики;

45 створення системи первинних дилерів державних цінних паперів; підвищення прозорості здійснення державних запозичень; розміщення коштів єдиного казначейського рахунку; управління ризиками, які пов язані з державним боргом. Починаючи з 14 травня 2009 року, запроваджено ринкове ціноутворення при первинному розміщенні внутрішніх державних облігацій: аукціони проводяться в один етап при попередньому оголошенні обсягу коштів, який обов язково залучається на ринку незалежно від рівня відсоткових ставок, запропонованих учасниками аукціонів [30].

2 серпня 2010 року Міністерство фінансів здійснило перший випуск облігацій для оформлення відшкодування податку на додану вартість відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість». Випуск облігацій було здійснено згідно Реєстру інвентаризації платників податку, наданого Державною податковою адміністрацією України та затвердженого Міністром фінансів України. До затвердженого реєстру увійшло 705 платників податку, які мали незначний обсяг заборгованості. Загальна сума відшкодування ПДВ облігаціями складає тис. гривень. Випуск облігацій здійснено за наступними параметрами: Номінальна вартість однієї облігації грн. Сплата доходу та амортизації здійснюється 31 січня 2011 року, 1 серпня 2011 року, 30 січня 2012 року, 30 липня 2012 року, 28 січня 2013 року, 29 липня 2013 року, 27 січня 2014 року, 28 липня 2014 року, 26 січня 2015 року, 27 липня 2015 року. Дата повного погашення облігацій — 27 липня 2015 року. Міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів зазначеного випуску облігацій UA [31].

За результатами розміщення на первинних аукціонах ОВДП до Державного бюджету України в 2010 році надійшло 40,424 млрд. грн. Загалом у 45

46 2010 році Міністерство фінансів України здійснило розміщення ОВДП (з урахуванням паперів, випущених з метою збільшення статутного капіталу НАК Нафтогаз України, банків і для погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ) на загальну суму 70,657 млрд. грн. [32].

У 2010 уряд України за допомогою ОВДП збільшив статутний фонд «Нафтогазу» на 7,4 млрд. грн. до 37,341 млрд. Згодом зазначені 7,4 млрд. грн. використовувалися НАКом для розрахунків з російським газовим монополістом компанією «Газпром» за поставки газу в жовтні-листопаді. Зокрема, Державний Ощадний банк і Державний експортно-імпортний банк на початку листопаді викупили у «Нафтогазу» на умовах РЕПО ОВДП на загальну суму близько 7,2 млрд. грн. *34+. Верховна Рада України надала право Кабінету Міністрів здійснювати в 2011 випуск облігацій внутрішньої державної позики для збільшення статутного фонду Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна». Відповідна норма передбачена 31 статтею закону. «Надати право Кабінету Міністрів здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії «Нафтогазу України» в межах обсягів, передбачених у затвердженому фінансовому плані цієї компанії», йдеться в законі. На обсяги випущених облігацій і придбаних акцій Міністерство фінансів буде коригувати відповідні показники за борговими операціями. З початку року ліквідність в банківській системі значно зросла, при цьому портфель ОВДП банків практично не зазнав змін. Тому очікується значний попит на ОВДП. Найбільший інтерес і далі викликатимуть «короткі» ОВДП, оскільки на ринку немає впевненості в тому, що високі рівні ліквідності збережуться надовго. Окрім цього Державна Іпотечна Установа складає конкуренцію Мінфіну по «довгих» ОВДП. ДІУ продала вже принаймні 200 млн. грн. ОВДП зі свого двомільярдного портфелю. 46

47 За результатами розміщення на первинних аукціонах облігацій внутрішніх державних позик до держбюджету України в березні 2011 р. надійшло 4 млрд. 665,1 млн. грн. (з початку року — 10 млрд. 502,7 млн. грн.).

Про це йдеться в огляді НБУ «Про поточні тенденції грошово-кредитного ринку України» [33].

Існує графік розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на 2011 рік (додаток 5).

В березні Міністерство фінансів України вже здійснило випуск ОВДП для збільшення статутного капіталу НАК «Нафтогаз України» на загальну суму 5 млрд. грн. Середньозважена прибутковість ОВДП за результатами проведення аукціонів з їх первинного розміщення в березні склала 9,2% річних (з початку року — 8,6%).

Середньозважена прибутковість ОВДП з врахуванням зобов’язань, випущених на рекапіталізацію, складала в березні 9,4% (з початку року — 8,9% річних).

Погашення і сплата доходу по ОВДП здійснювалися своєчасно і в повному обсязі, які з початку року склали 12 млрд.522,3 млн. грн., у тому числі основний борг — 9 млрд. 008,1 млн. грн., сплата доходу — 3 млрд. 514,2 млн. грн. Вже за квітень цього року Міністерство Фінансів оголошувало 5 разів проведення розміщень державних облігацій. Проаналізувавши їх можна побачити, що випуск облігацій проводився не в великих обсягах і не перевищував 1000 шт. виставлених облігацій. Максимальний термін погашення буде тривати до 2016 року, а сплата відсотків до 2014 року. Розглянемо дохідність ОВДП на вторинному ринку (рис 2.6) 47

48 48 Рисунок 2.6 Дохідність ОВДП на вторинному ринку станом на [35] Рівень проблемної заборгованості перед банками в Україні складає як і раніше, близько 8%. НБУ не поспішає посилювати оцінку «поганих активів», оскільки такий крок може негативно вплинути на рівень кредитної активності банків. Станом на заборгованість перед банківськими установами складає дол. США або ,93грн. Це 0,73% з загального боргу держави. Впродовж 2010 року запозиченню ресурсів на внутрішньому ринку сприяло те, що в умовах відсутності належної кількості платоспроможних позичальників, залучені банківським сектором ресурси спрямовувалися, переважно, на придбання облігацій внутрішньої державної позики. Зазначене дозволило знизити їх доходність, що сприятиме зменшенню видатків на обслуговування державного боргу, проте негативно впливало на реальний сектор економіки, оскільки кредитування банками суб єктів господарювання практично не зростало.

49 У результаті недонадходження запланованих доходів загальний фонд державного бюджету виконано з дефіцитом, який перевищив затверджений річний обсяг. Фінансування загального фонду здійснювалось в основному за рахунок державних запозичень, від яких залучено 85 млрд. 351,1 млн. грн., або 91 %. плану. Крім того, залучено кошти у сумі 6 млрд. 630,1 млн. грн., повернуті з депозитів, розміщених у банківських установах у 2009 році, що не були враховані при затвердженні державного бюджету на 2010 рік, і які фактично виявилися додатковим зарезервованим джерелом. Залучені кошти витрачалися не лише для фінансування дефіциту (30 млрд. 650,7 млн. грн.) та погашення державного боргу (25 млрд. 894,5 млн. грн.), а і на збільшення статутного капіталу публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України на 6 млрд. 390 млн. грн., або 21,3% коштів, передбачених на капіталізацію банків, та НАК Нафтогаз України на 7 млрд. 400 млн. грн., як і заплановано. Однак фінансова підтримка банків, здійснена у минулому та попередніх роках шляхом участі держави у капіталізації банків згідно зі статтею 2 Закону України Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою їх фінансового оздоровлення для виконання зобов язань перед громадянами, не призвела до вирішення проблеми повернення вкладів. Станом на державний внутрішній борг становив ,06 тис. грн. (32,51%) або ,92 тис. дол. США, це показує, що він зменшився на ,00 тис.грн. (0,45 %) [37].

Розглянемо детальніше стан внутрішнього боргу України на Таблиця Внутрішній державний борг України станом на дол. США грн. % Загальна сума державного та гарантованого державою боргу , ,52 100

50 50 Державний борг , ,51 75,55 Внутрішній борг , ,63 32,89 1. Заборгованість перед юридичними особами , ,70 32,17 ОВДП (10 — річні) , ,00 2,96 ОВДП (11 — річні) , ,00 0,86 ОВДП (12 — місячні) , ,00 1,81 ОВДП (12 — річні) , ,00 0,33 ОВДП (18 — місячні) , ,00 0,62 ОВДП (2 — річні) , ,00 1,21 ОВДП (3 — місячні) , ,00 0,21 ОВДП (3 — річні) , ,00 4,26 ОВДП (5 — річні) , ,70 6,59 ОВДП (6 — місячні) , ,00 0,53 ОВДП (6 — річні) , ,00 0,67 ОВДП (7 — річні) , ,00 4,43 ОВДП (8 — річні) , ,00 2,07 ОВДП (9 — місячні) , ,00 0,76 ОВДП (9 — річні) , ,00 4,85 2. Заборгованість перед банківськими установами , ,93 0,73 Національний банк України , ,93 0,73 Державний внутрішній борг може бути як перед фізичними особами, так і перед юридичними. Співвідношення наведено у таблиці 2.3. Таблиця Внутрішній державний борг України перед фізичними та юридичними особами за 3 роки Загальна сума державного та гарантованого державою боргу Державний борг , , ,94 Внутрішній борг , , ,06 1.Заборгованість перед юридичними особами , , ,00 2.Заборгованість перед фізичними особами , , ,06 Отже, дослідивши такий показник як державний внутрішній борг, ми бачимо, що він збільшився на 50 млрд. 592 млн. грн., або 55,6 %, внаслідок перевищення в 3,6 раза державних внутрішніх запозичень над погашенням внутрішнього боргу [38].

51 Дослідження показників гарантованого державою боргу України за роки Станом на року гарантований борг України становив ,01 тис. грн. (24,45%) або ,31 тис. дол. США, в тому числі: гарантований зовнішній борг ,61 тис. грн. (21,39%) або ,21 тис. дол. США; гарантований внутрішній борг ,40 тис.грн. (3,06%) або ,10 тис. дол. США. Гарантований державою борг України збільшився на ,87 тис. грн. (0,94%), що пов язано зі зростанням курсів іноземних валют до гривні, капіталізації НАК «Нафтогаз України» на суму 5 млрд. грн. [39].

В умовах фінансової кризи, яка охопила більшу частину промислово розвинутих країн, забезпечення конституційних прав громадян, економічної безпеки та макроекономічної стабільності в Україні вимагає від держави поступового збільшення обсягів державних запозичень, а отже і обсягу гарантованого боргу. Але і за таких умов значення показника співвідношення державного боргу і ВВП свідчить про економічно безпечний розмір державного боргу і відповідає критеріям, визначеним Бюджетним кодексом України (критичний рівень показника не повинен перевищувати 60%).

Так, якщо у 2002 році співвідношення становило 28,6%, то у 2005 році зменшилося до 14,3%, у 2006 році становило 12,1%, на кінець 2007 року склало 9,9%, а на кінець 2008 року 13,8%. Показник рівня відношення державного боргу до ВВП на кінець 2009 року становить 23,2%, а державного та гарантованого державою боргу до ВВП 33%, що також є прийнятним з точки зору фінансової безпеки держави. Показник відношення гарантованого боргу до ВВП України є відносно невисоким в порівнянні з іншими країнами світу, включаючи розвинені,

52 незважаючи на те, що можливості України щодо управління державним боргом зазнають суттєвих обмежень. 52 Рисунок 2.7 Відношення державного та гарантованого ержавою боргу України до ВВП [40] Зростання обсягів гарантованого державного боргу впродовж останніх років призвело до збільшення витрат на його погашення і обслуговування. Зазначені витрати становили 14 % видатків державного бюджету і перевищили сукупні видатки на економічну діяльність, житлово-комунальне господарство та охорону навколишнього природного середовища. Майже 6 відс. видатків на обслуговування державного боргу здійснено за рахунок коштів Стабілізаційного фонду та видатків, передбачених на компенсацію громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень. Крім цього, показник відношення державного боргу до доходів загального фонду державного бюджету знаходиться на безпечному рівні. Якщо зазначений показник у 1999 році становив 314,7%, у 2001 році — 222,3%, у 2004

53 році 130,2%, на кінець 2007 року 56,5%, а на кінець 2009 року склав 122,9% при критичному рівні 300%. 53 Рисунок 2.8 Відношення державного та гарантованого державою боргу до доходів загального фонду державного бюджету [40] Порівняємо обсяги державного боргу та обсяги гарантованого державою боргу. Гарантований державний борг складає 29,81 %, а державний борг 70,19%. У валютній структурі гарантованого державою боргу найбільшу частину складає борг в СПЗ 53,96% та доларах США 26,05%. Гарантований борг у гривнях складає 15,44%, у євро 4,54%. Протягом 2009 року відбулися такі основні зміни валютної структури гарантованого боргу: збільшення гарантованого боргу в гривнях на 12,03% та зменшення гарантованого боргу в СПЗ, доларах США та євро відповідно на 7,79%, 2,65% і 1,60%. Вказані зміни пов язані в основному із залученням Державною службою автомобільних доріг України та НАК «Нафтогаз України» кредитних ресурсів вітчизняних банків під державні гарантії.

54 В структурі гарантованого державою боргу України найбільшу частку (57,22%) складає борг за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку. Гарантований борг, не віднесений до інших категорій, становить 21,36%, за позиками, наданими банківськими установами 14,34% та гарантований державою борг перед юридичними особами 7,08%. 54 Рисунок 2.9 Гарантований державою борг станом на [40] Відбулося збільшення гарантованого зовнішнього боргу, не віднесеного до інших категорій, в зв язку із здійсненням реструктуризації боргу НАК «Нафтогаз України» шляхом випуску єврооблігацій під державні гарантії та гарантованого державою внутрішнього боргу перед банківськими установами, пов язане в основному із залученням Державною службою автомобільних доріг України та НАК «Нафтогаз України» кредитних ресурсів вітчизняних банків під державні гарантії. Гарантований внутрішній борг перед юридичними особами збільшився у зв язку із розміщенням Державною іпотечною установою, ДП КАЗ «Авіант» та Харківським державним авіаційним виробничим підприємством власних

55 облігацій під державні гарантії, а також внаслідок видачі Державною службою автомобільних доріг векселів, авальованих Міністерством фінансів України. За іншими категоріями відбулося зменшення гарантованого державою боргу, спричинене перевищенням виплат з погашення над залученням коштів. В структурі гарантованого державою боргу за типом відсоткової ставки станом на 31 грудня 2010 року борг, по якому сплата відсотків здійснюється за фіксованими процентними ставками, складає ,87 тис.грн. або ,64 тис.дол.сша (28,14%); борг, по якому сплата відсотків здійснюється за плаваючими процентними ставками, складає ,63 тис.грн. або ,74 тис.дол.сша (71,86%), в тому числі: нарахування відсотків 53,96% гарантованого боргу здійснюється за плаваючою ставкою МВФ; 16,10% — за плаваючою ставкою LIBOR; 1,80% — за ставкою рефінансування Національного банку України. Відбулося збільшення гарантованого державою боргу, по якому сплата відсотків здійснюється за плаваючою процентною ставкою рефінансування НБУ та за фіксованими ставками, відповідно на 1,80% і 23,32% та зменшення гарантованого державою боргу за іншими видами ставок. Зазначені зміни пов язані як із здійсненням реструктуризації боргу НАК «Нафтогаз України» шляхом випуску єврооблігацій під державні гарантії та видачею Державною службою автомобільних доріг векселів, авальованих Міністерством фінансів України, так із погашенням боргу перед МВФ та достроковим погашенням боргу Укравтодору перед Morgan Stanley Bank International Limited. Одним із найбільш важливих показників, який характеризує ефективність боргової політики країни та її спроможність виконувати боргові зобов’язання, є співвідношення сумарних виплат з обслуговування й погашення державного боргу до доходів державного бюджету та ВВП. Після боргової кризи 1998 р., коли сумарні боргові виплати сягнули 71,4 % річного обсягу дохідної частини держбюджету, здійснення упродовж рр. реструктуризації боргових зобов’язань дозволило суттєво знизити навантаження на державний бюджет. 55

56 Не зважаючи на те, що протягом останніх років спостерігалося поступове зростання обсягів платежів за державним боргом в абсолютній величині, бюджетні витрати на погашення та обслуговування державного боргу стабілізувались у межах 2,0-5,0% від ВВП. Витрати на погашення та обслуговування державного боргу і виконання гарантійних зобов язань становили 42 млрд. 479,7 млн. грн. і перевищили затверджені законом обсяги на 3 млрд. 720,5 млн. грн., або 9,6 %, та витрати попереднього року на 1 млрд. 291,2 млн. грн., або 3,1 відсотка. Витрати на погашення та обслуговування державного боргу і виконання гарантійних зобов язань становили 42 млрд. 479,7 млн. грн. і перевищили затверджені законом обсяги на 3 млрд. 720,5 млн. грн., або 9,6 відс., та витрати попереднього року на 1 млрд. 291,2 млн. грн., або 3,1 відсотка. Видатки на обслуговування державного боргу становили 15 млрд. 538,9 млн. грн. і на 9,4 відс. перевищили затверджені призначення. Оскільки вказані витрати перевищили передбачені законом обсяги, Міністерство фінансів внесло відповідні зміни до бюджетного розпису, що призвело до збільшення планових показників. 56

57 57 Рисунок 2.10 Державний та гарантований державою борг та витрати на його погашення і обслуговування [41] За минулий рік 11 боржників погасили 226,2 млн. грн., або лише 1,2 відс. загального обсягу заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії. Зменшення за рік на 900,1 млн. грн., або 5,7 відс., до 14 млрд. 895 млн. грн., простроченої заборгованості перед державним бюджетом, яка виникла внаслідок невиконання суб єктами господарської діяльності зобов язань за вказаними кредитами, спричинено, передусім, ревальвацією гривні до іноземних валют. При цьому, за позичальниками, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті їх ліквідації, на початок поточного року рахувалася заборгованість перед державним бюджетом в сумі 1 млрд. 201,1 млн. грн., або 8,1% загальної суми простроченої заборгованості. Відсутні позитивні зрушення і у розрахунках підприємств-позичальників з виконання ними фінансових зобов язань за позичками, наданими