Облік кредитів банку

36

Курсова робота містить 37 сторінок, 2 таблиці, 18 джерел.

Об’єкт дослідження: облік кредитів банку.

Мета роботи: дослідження обліку кредитів банку.

Методи дослідження: аналіз, синтез, опис.

У курсовій роботі здійснено дослідження особливостей обліку кредитів банку. Розглянуто класифікацію банківських кредитів та процес банківського кредитування. Розглянуто характеристику рахунків бухгалтерського обліку кредитів банку. Виділені особливості синтетичний та аналітичний облік короткострокових та довгострокових кредитів.

Актуальність теми: в Україні в нових умовах господарювання великого поширення набуло комерційне кредитування, при якому здійснюється продаж товарів на умовах розстрочки платежу, тому дослідження особливостей обліку кредитів банку є досить актуальним завданням фінансового обліку на сьогоднішній день.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

У першому розділі висвітлені теоретичні основи банківського кредитування. У другому розділі виділені особливості обліку кредитів банку. У третьому розділі виконані практичні завдання.

  • Вступ
  • Розділ 1 . Теоретичні основи банківського кредитування
    • 1.1 Поняття і класифікація банківських кредитів
    • 1.2 Процес банківського кредитування
  • Розділ 2. Облік кредитів банку
    • 2.1 Характеристика рахунків бухгалтерського обліку кредитів банку
    • 2.2 Синтетичний та аналітичний облік короткострокових кредитів
    • 2.3 Синтетичний та аналітичний облік довгострокових кредитів
  • Розділ 3 . Практичні завдання
  • Висновки
  • Список використаних джерел

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю в банках покладено на Національний банк України [1, с.15]. Свою діяльність у цьому напрямку НБУ здійснює на підставі загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і стандартів бухгалтерського обліку, а також враховує національні стандарти бухгалтерського обліку і звітності, які розроблені Міністерством фінансів України. Нормативні документи з питань обліку і звітності, що використовуються в державній статистиці, погоджуються з Державним комітетом статистики України.

53 стр., 26469 слов

Облік і аудит кредитів банку

... виробництва, готової продукції. На другому етапі визначається необхідний розмір залучення кредитів банку на покриття збільшення потреби в оборотних коштах. Для цього можна ... підприємств, що обслуговують процес реалізації продукції. Об'єктами довго – та середньострокового кредитування є капітальні вкладення, пов'язані з реконструкцією підприємства, його технічним переозброєнням) упровадженням ...

Введення бухгалтерського обліку і звітності в комерційних банках здійснюється згідно з нормативними актами, затвердженими НБУ, а саме [1, с.16]:

  • інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків;
  • положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в банках України;
  • правилами організації фінансової та статистичної звітності банків України;
  • методичними вказівками про ведення параметрів аналітичного обліку;
  • планом рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.

В основу організації системи бухгалтерського обліку і звітності покладено загальноприйняті елементи бухгалтерського обліку: об’єкти обліку і бухгалтерські рахунки; метод подвійного запису; план рахунків і баланс; синтетичний і аналітичний облік; документація. Разом з цим організація цих елементів у банках має деякі особливості, що випливають зі специфіки діяльності банку як фінансового посередника (вид діяльності: торгівля грошима; у загальному плані об’єкт обліку — це грошовий обіг, що обліковується за банківськими рахунками); функцій комерційних банків.

До таких особливостей можна віднести:

  • зміст і структуру плану рахунків;
  • складання щоденного балансу;
  • параметри і форми ведення аналітичного обліку;
  • відображення банківської операції в обліку на момент її здійснення.

Актуальність теми: в Україні в нових умовах господарювання великого поширення набуло комерційне кредитування, при якому здійснюється продаж товарів на умовах розстрочки платежу, тому дослідження особливостей обліку кредитів банку є досить актуальним завданням фінансового обліку на сьогоднішній день.

Мета роботи: дослідження особливостей обліку кредитів банку.

Завдання для досягнення мети: визначити сутність поняття «банківський кредит», виділити класифікацію банківських кредитів; проаналізувати процес банківського кредитування; виділити характеристику рахунків бухгалтерського обліку кредитів банку; визначити та виділити особливості синтетичного та аналітичного обліку короткострокових кредитів, визначити та виділити особливості синтетичного та аналітичного обліку довгострокових кредитів; виконати практичні завдання.

Методи дослідження: аналіз, синтез, опис.

Об’єкт дослідження: облік кредитів банку.

Питання обліку кредитів банку знайшло віддзеркалення в роботах багатьох вчених. Великий вклад до розробки даного питання внесли фахівці бухгалтерського обліку, банківської справи, економісти, такі як Герасимович А.М., Швець В.Г., Бутинець Ф.Ф., Ткаченко Н.М., Чебанова Н.В., Бабіч В.В., Васюта-Беркут О.І., Грабова Н.М., Кудря-Висоцька О.П., Лишиленко О.В., Пушкар М.С., Скирпан О.П., Сопко В., Стражева Н.С. та ін.

1.1 Поняття і класифікація банківських кредитів

Кредитування — процес складний та багатогранний і в умовах переходу до ринкової економіки набуває нових й ефективних шляхів застосування і розвитку. У даний час кредитні операції носять рівноправний і добровільний характер і обидві сторони (кредитор і позичальник) виконують активну роль щодо своїх обов’язків і прав, які закріплюються між ними. Посередницька діяльність комерційних банків на фінансових ринках, яка складається з виявлення тимчасово вільних коштів вкладників, залучення в банк і надання їх у вигляді кредитів особам, що мають потребу в позикових коштах, приносить реальну користь усьому суспільству [2, с.180].

31 стр., 15310 слов

Облік і аналіз операцій банку з овердрафту

... етапів процесу банківського кредитування за овердрафтом; вивчення сучасного стану розвитку кредитування за методом овердрафт; ознайомлення з існуючою системою обліку операцій овердрафт та шляхи їх удосконалення; аналіз кредитного портфелю банку по групам кредитів та видам забезпечення. ...

Пунктом 10 Положення НБУ «Про кредитування» передбачено, що основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банків, залишки на розрахункових та поточних рахунках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки, до запитання та строкові міжбанківські 4 кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів [2, с.191].

Банківський кредит — будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Кредитні операції, як вид господарської діяльності комерційних банків, ґрунтуються на глибокому розумінні економічних, фінансових і правових підвалин бізнесу. Кредит може бути повернений у строк тільки тоді, коли забезпечена його цільова ефективність.

У процесі кредитування клієнтів комерційні банки завжди зустрічаються з суперечностями між дохідністю кредитних операцій, ризиками і ліквідністю вкладених у позички коштів. Чим більший дохід приносять позички, тим вищий ступінь кредитного ризику і нижча ліквідність вкладених у кредити активів, і навпаки. Якщо кредитна політика банку буде спрямована тільки на забезпечення високої ліквідності позичок, то він програє в конкуренції з іншими банками у прибутковості, а якщо пріоритетним буде прагнення тільки до високої прибутковості кредитів, то банк втратить платоспроможність, що межує з банкрутством.

Комерційні банки повинні володіти певними заходами для запобігання виникнення збитків від кредитної діяльності, серед яких найважливіше значення мають правові.

Основні правові, фінансові та економічні принципи кредитування знаходять свій прояв у кредитній політиці комерційного банку. Головними елементами ефективного управління кредитами є: ретельно розроблена кредитна політика, якісне управління портфелем, ефективний контроль за кредитами і добре підготовлений для цієї роботи персонал.

Основні економічні та правові основи кредитування знайшли своє закріплення в чинному законодавстві України. Банк може отримати ліцензію на надання кредитів позичальникам за умови виконання таких вимог, які затверджені Національним банком у Положенні «Про, порядок ліцензування банків в Україні» та «Про кредитування» [2, с.192].

Надання кредитів здійснюється виключно на комерційних засадах з обов’язковим додержанням таких умов:

  • позичальнику кредити надаються в безготівковій формі шляхом оплати розрахункових документів з позичкового рахунку. Перевага надається такій формі розрахунку, яка передбачає оплату за розрахунковими документами за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги) та акредитивні форми. Попередня оплата за рахунок кредитних коштів не дозволяється, за винятком випадків, передбачених положенням «Про кредитування»;
  • кредити для розрахунків із громадянами за укладеними з ними договорами за здану сільськогосподарську продукцію надаються в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на особові рахунки громадян. В окремих випадках ці кошти можуть видаватися готівкою;
  • в окремих випадках кошти в рахунок наданого кредиту можуть бути перераховані на поточний рахунок позичальника для використання їх на цілі, передбачені кредитним договором, зі збереженням права контролю банку за цільовим використанням кредиту;
  • сума кредиту, що надається позичальнику, знаходиться в межах ліміту, встановленого для відділення (дирекції).
    33 стр., 16291 слов

    Деньги, кредит, банки

    ... цен в месяц). В. 29: Кредит: сущность, виды, цена Кредит происходит от латинского слова kreditum - «верую, доверяю» с юридической и экономической точки зрения кредит - это сделка, договор между ... вексель (тратта), который должен быть акцептован (т.е. подтвержден) покупателем или его обслуживающим банком. Кредит по открытому счету - договоренность между сторонами об открытии счета - записи ...

Питання про надання кредиту в сумі, що перевищує граничний розмір, у межах якого має право приймати рішення кредитний комітет відділення банку, вирішується за підпорядкованістю кредитним комітетом дирекції банку, а при перевищенні граничного розміру, встановленого для дирекції кредитним комітетом банку на підставі обґрунтованого клопотання відділення банку або дирекції.

Здійснюється кредитування тільки тих видів діяльності, які передбачені Статутом (положенням) позичальника.

Класифікація банківських кредитів

Видача кредитів відноситься до найбільш великої групи статей банківських активів кредитних операцій. В основу їх класифікації можуть бути покладені різні критерії: види позичальників, цілі, характер та строк кредиту, наявність забезпечення позички, предмет кредитування, економічна сфера застосування, методи надання та способи погашення, характер та спосіб сплати відсотків, число кредиторів і таке інше [3, с.115].

Кредитування має дві різновидності: кредитування діяльності господарчого суб’єкта у формі прямої видачі грошових сум (фінансовий кредит) і кредитування як різновидність розрахунків із розстрочкою платежів.

Найбільш детальну класифікацію банківських кредитів дає А. Мороз. У якості критеріїв класифікації він вказує: призначення і характер використання позикових коштів; наявність і характер забезпечення; строки використання; методи надання і способи Погашення; характер і спосіб сплати процентів; число кредиторів [4, с.207].

Залежно від цих критеріїв банківські кредити діляться за призначенням і характером використання позикових коштів:

  • позики торгово-промисловим підприємствам;
  • позики під нерухомість;
  • споживчі кредити;
  • сільськогосподарські позики;
  • контокорентний кредит;
  • кредит під цінні папери;
  • кредити, пов’язані з вексельним обігом;
  • міжбанківські кредити;
  • кредити небанківським фінансовим установам
  • кредити органам влади.

За характерам і способом сплати процентів виділяють позики з:

  • фіксованою процентною ставкою;
  • плаваючою процентною ставкою;
  • сплатою процентів у міру використання позичених коштів (звичайні позики)
  • сплатою процентів одночасно з отриманими позиченими коштами (дисконтний кредит).

Кредити з фіксованою процентною ставкою характерні для стабільної економіки, однак можуть видаватися на короткий строк і в умовах інфляції.

З метою зменшення ризику недоодержання прибутку або уникнення збитків, особливо в умовах високих темпів інфляції та при видачі кредитів на тривалий строк, банки використовують позики з плаваючою процентною ставкою. У цьому випадку відповідно до кредитного договору процентні ставки періодично переглядаються і, звичайно, співвідносяться з рівнем облікової ставки Національного банку України і темпами інфляції.

12 стр., 5761 слов

Работа банка с проблемными кредитами

... кредита: провести полный анализ финансового обеспечения кредита заемщика и составить заключение; собрать полную информацию о том, в каких направлениях работа банка с ... характеризующих появление некачественного, «проблемного» кредита. В отношении стратегии «спасения» кредитов не существует каких-либо универсальных правил, поскольку каждый «проблемный» кредит по-своему уникален. Поэтому представляет ...

У більшості банківських кредитів процент сплачується через певний відрізок часу після їх видачі (як правило, 1 раз у місяць).

Це так звані звичайні позички [5, с.434].

На відміну від звичайних кредитів, надання дисконтного кредиту передбачає утримання позикового проценту (дисконту) при його видачі.

Прикладом такого кредиту є обліковий кредит (покупка m банком перевідних векселів у клієнтів векселетримачів).

За кількістю кредиторів кредити комерційним банків можуть підрозділятися на:

  • надані одним банком;
  • синдиковані (консорціумні) кредити;
  • паралельні.

Найбільш поширеними є кредити, видані одним банком. За методами надання розрізняють позики, які надані:

  • у разовому порядку;
  • відповідно до відкритої кредитної лінії (лімітом кредитування, кредити по необхідності);
  • гарантовані кредити.

За строками використання, (терміновості) кредити підрозділяються на:

  • строкові;
  • безстрокові (до вимоги);
  • прострочені;
  • відстрочені.

На сьогодні наше законодавство не містить чіткого розподілу кредиту на види залежно від строку користування, Виходячи з практики, що склалася, до короткострокових слід відносити ті позики, термін користування якими не перевищує одного року. Середньострокові — це ті, які надаються до 5 років, а довгострокові — більше 5 років. Середньо- і довгосторокові позики підприємствам надаються під боргові зобов’язання позичальника [5, с.435].

Аналіз структури кредитів показує, що в практиці кредитування промислово розвинених країн здійснюється розмежування між комерційними (діловими) позиками підприємствам і позичками індивідуальним позичальникам. За іншими критеріями, як правило, чіткого розмежування кредитів немає. У США позики під нерухомість (36,8%), у Франції (50%) — це в основному середньо- і довгострокові позики. У Франції окремо показують кредити за обліком векселів (8,6%), тоді як в США ці кредити також надаються, але показуються в числі позик торгово-промисловим підприємствам [6, с.117].

Хоча переважають позики підприємствам, однак позички індивідуальним позичальникам (приватним особам) мають стійку тенденцію росту і займають певне місце у структурі кредитів: у США — 19,3%, у Франції — 22,8%.

Банки здійснюють видачу кредитів населенню в межах наявних у нього кредитних ресурсів. Видача кредитів здійснюється на основі кредитних угод між банком та індивідуальними позичальниками за місцем постійного їх місця проживання, за винятком кредитів на придбання і будівництво індивідуального та кооперативного житла, які видаються за місцем його знаходження або забудови.

Забезпечення кредитів

Виділяються такі два види кредиту — забезпечені (ломбардні), незабезпечені (бланкові або персональні).

Незабезпечені (бланкові) позички, називаються в банківській практиці довірчими, надаються тільки під зобов’язання позичальника погасити позику. Ці кредити пов’язані з великим ризиком для банку, тому вимагають більш пильної перевірки кредитоспроможності позичальника і видаються під більш високі проценти. Незабезпеченими є кредити банків, які надаються бюджету на покриття державного боргу, а також недостачі фінансових ресурсів окремих господарських комплексів.

4 стр., 1884 слов

Институт Экономики и Финансов. Кафедра «Финансы и кредит» . «Деньги, ...

... денежных единиц сроком на n лет. Банк выдает кредиты заемщикам 1 класса под i1 годовых, ... процентную ставку, если банк взимает комиссионные в размере h% от первоначальной суммы кредита и начисляет ... , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,0000 Итого: 1650, , ,5364 х 14 Задание 2.10 Составить план погашения кредита равными срочными выплатами, если долг выплачивается р раз в год при У-ом ...

Забезпечені кредити допускають наявність тієї чи іншої застави. Більшість кредитів, що надаються банками, мають забезпечення. Головна причина, виходячи з якої банки вимагають забезпечення. — це ризик понести збитки у випадку неспроможності боржника повернути позичку в строк. Забезпечення не гарантує повернення позики, але зменшує ризик, оскільки у випадку ліквідації боржника банк стає, кредитором, який мас привілеї перед іншими, тобто одержує перевагу перед іншими кредиторами відносно будь-якого майна, яке служить забезпеченням банківського кредиту. Надання незабезпечених кредитів — це виявлення особливої довіри банку до свого клієнта, яка виникає на підставі глибокого знання економічного становища клієнта [7, с.309].

Забезпечення кредиту — це товарно-матеріальні цінності, нерухомість, цінні папери, витрати виробництва і майбутній випуск продукції, що служить для кредитора заставою повного та своєчасного повернення боржником отриманого: і позики, і сплати ним належних відсотків.

Забезпечення кредиту надається позичальником при оформленні позики та знаходиться в розпорядженні кредитора (банку) повністю або частково до погашення кредиту.

Формами забезпечення зобов’язань при поверненні кредиту можуть бути:

  • застава майна;
  • гарантія або порука;
  • переуступка на користь банку контрактів, вимог і рахунків позивачів до третьої, особи;
  • шляхові та товарні документи;
  • цінні папери;
  • поліси страхування життя;
  • інші грошові вимоги позичальника до третьої особи;
  • страхування кредитного ризику та ризику непогашення кредитів.

Позики із забезпеченням діляться на вексельні (покупка або застава векселя), фондові (під цінні папери), іпотечні (під заставу нерухомості).

Предметам застави виступають речі, цінні папери, інше майно та майнові права. Предметом застави є будь-яке майно, яке відповідно до законодавства може бути відчужене [7, с.310]. Боржник має право закласти одне і те ж майно одночасно декільком кредиторам існує два види застави:

  • застава із залишенням майна у заставодавача;
  • застава з передачею закладеного майна (речі) заставотримачу.

Формою застави можна вважати також передачу цінних паперів (акцій, облігацій, депозитних сертифікатів, векселя, чеків та ін.); що є предметом застави в депозитно-нотаріальній конторі чи банку. До тих пір, поки зобов’язання не буде виконане, цінні папери будуть знаходитись у зберігача.

Нерухомість — це земельна ділянка, будівля та споруда, котрі на стільки міцно пов’язані із землею, що не можуть бути відокремлені від неї без суттєвого збитку. Застава нерухомого майна (нерухомості) для забезпечення грошової вимоги кредитора-заставотримача до боржника називається іпотекою. Застава підприємства також є іпотекою.

Кредит, що надається під заставу майна, яке передається банку — заставоутримувачу, називають ломбардним.

Кредити під заставу нерухомості називають іпотечними, а банки, що їх надають — іпотечними банками.

Кредит під заставу нерухомості називається іпотечним кредитом. У даний час іпотечний кредит видається іпотечними банками. Іпотечний кредит береться для покриття великих капітальних затрат.

1.2 Процес банківського кредитування

Процес банківського кредитування складається з певних етапів, кожний з яких окремо забезпечує рішення локального завдання, а разом досягається головна мета позичкових операцій — їх надійність і прибутковість для банку.

Початковим етапом процесу кредитування є розгляд заявки клієнта на кредит. Для одержання кредиту позичальник звертається до банку з обґрунтованим клопотанням, до якого додаються певні документи. У сукупності це має назву «кредитна заявка».

У клопотанні, як правило, йдеться про: суму кредиту, строк користування ним, сутність та економічний ефект від заходу, що буде прокредитований, та ін. До клопотання додаються інші матеріали, перелік яких залежить від конкретних обставин.

Зокрема, якщо клієнт уперше звернувся за кредитом, він до клопотання додає копію установчого договору, Статуту або інші документи, які засвідчують його як юридичну особу чи його правоздатність на отримання позички [8, с.437].

Клієнт, як правило, подає банку бізнес-план; техніко-економічне обґрунтування проекту, що кредитуватиметься; копії контрактів, угод та інших документів стосовно об’єкта кредитування; документи, що підтверджують забезпечення повернення кредиту (договір-застава, гарантійний лист тощо); балансову і фінансову звітність. Банк може вимагати іншу документацію і матеріали для оцінки обґрунтованості потреби в позичці, фінансового стану і кредитоспроможності потенційного позичальника.

Кредитний працівник банку проводить попередню бесіду з потенційним позичальником, ураховуючи інформацію, що є в кредитній заявці. Ця бесіда має суттєве значення для принципового рішення про кредитування. Вона дає можливість спеціалісту банку з’ясувати багато важливих деталей, пов’язаних з майбутнім кредитом. Зокрема, сформувати думку щодо клієнта, оцінити професійну підготовленість керівництва позичальника, визначити перспективу його розвитку.

Якщо попередня бесіда спеціаліста банку з клієнтом пройшла успішно, починається наступний (другий) етап процесу кредитування . Він полягає у вивченні кредитоспроможності потенційного позичальника й оцінюванні ризику за позичкою.

Банк здійснює глибоке і ретельне вивчення фінансового стану позичальника й оцінює його можливість і здатність повернути позичку.

Враховуючи велику значущість оцінки кредитоспроможності позичальника і ступеня ризику кредитної операції, в установах банків створені спеціальні підрозділи [9, с.108].

Під час експертизи кредитної заявки клієнта використовуються різні джерела інформації:

  • матеріали, одержані безпосередньо від позичальника;
  • відомості про клієнта, що містяться в архіві банку;
  • інформація про клієнта, одержана за межами даного банку.

При вивченні кредитної заявки банк може здійснювати перевірки позичальника на місці. Відвідуючи клієнта, можна з’ясувати ті питання, які не обговорювалися під час попередньої бесіди, оцінити рівень компетенції працівників, що очолюють бухгалтерську, фінансову і маркетингову служби, адміністративний апарат, скласти уявлення щодо стану майна клієнта.

Третій етап процесу кредитування полягає у підготовці до складання кредитної угоди. Він можливий за умови позитивного для клієнта завершення попереднього етапу, тобто оцінювання кредитоспроможності і ризику. Цей етап ще називають структуруванням позички.

У процесі структурування банк визначає такі параметри позички: вид кредиту, суму, строк, забезпечення, порядок видачі і погашення, ціну позички тощо [10, с.219].

Правильне визначення виду кредиту є важливим для встановлення реальних джерел погашення банківських позичок. Якщо кредит надається на формування оборотного капіталу клієнта і належить до короткострокового, то джерелом його повернення будуть поточні грошові надходження, які виникнуть після реалізації проекту, що прокредитований.

Кредит, наданий на відтворення основного капіталу позичальника, є, як правило, довгостроковим і має повертатися за рахунок прибутку від експлуатації прокредитованого об’єкта.

Важливе значення у структуруванні позички має правильне визначення суми позички. Заниження її може призвести до порушення строків її повернення, оскільки об’єкт, що кредитується, не буде завершений у строк, а завищення — до нецільового використання надлишково отриманих у банку коштів.

Успіх кредитної угоди значною мірою залежить від правильного визначення строку позички. Якщо будуть установлені занадто напружені строки повернення позички, то у позичальника може виявитися брак капіталу, що спричинить спад виробництва. Якщо ж ці строки будуть занадто ліберальними, тобто набагато більшими від періоду, протягом якого буде отримана віддача від позички, то позичальник певний час користуватиметься неконтрольованими з боку банку коштами [11, с.270].

Більшість банківських позичок видається під відповідне забезпечення. Визначаючи цей елемент структури позички, банкір повинен керуватися традицією, що склалася в банківській практиці.

Видача і повернення кредиту може здійснюватися різними способами: одноразово, різними частками протягом періоду дії кредитної угоди, шляхом проведення поточних грошових операцій позичальника через позичковий рахунок. Тому одним з елементів структурування майбутньої позички є чітке визначення порядку її надання і повернення.

У разі погашення кредиту рівними внесками необхідно розробити графік платежів за позичкою відповідно до строків обороту капіталу, на формування якого видана позичка.

Значна увага при структуруванні позички приділяється розрахунку вартості кредиту, що буде наданий. Вона складається з процентної ставки і комісії за його надання й оформлення. При визначенні процентної ставки необхідно враховувати різні фактори, притаманні конкретній кредитній угоді, її місцю і часу.

Після закінчення роботи щодо структурування позички банк приступає до переговорів з клієнтом про укладання кредитної угоди. При цьому потенційному позичальнику пропонуються умови майбутньої кредитної угоди, які можуть істотно відрізнятися від умов, що містяться в кредитній заявці клієнта. Зближення позицій банку і клієнта й досягнення компромісу є кінцевою метою переговорів. Щоб зменшити вірогідність помилки і забезпечити об’єктивність при ухваленні рішення, банк, як правило, обмежує повноваження окремих посадових осіб при вирішенні питань щодо кредитування. Ці обмеження стосуються, зокрема, суми кредиту, строку, ризику тощо.

Посадова особа, яка веде переговори з клієнтом відносно кредиту, повинна ознайомити його з обов’язковими умовами майбутньої кредитної угоди, без виконання яких позичка не може бути надана, а також з умовами, стосовно яких можливий компроміс [12, с.314].

Обов’язковою умовою, наприклад, може бути наявність майнового забезпечення або гарантії третьої особи, якщо їх відсутність може призвести до неповернення кредиту.

Умовою, щодо якої може бути досягнуто компроміс, як правило, є процентна ставка, розмір комісії тощо.

Після визначення й узгодження всіх параметрів майбутньої кредитної угоди складається відповідний висновок щодо кредиту. Цей документ подається на розгляд кредитного комітету (комісії).

У разі позитивного рішення цього органу відбувається підписання кредитної угоди представником керівництва банківської установи і клієнтом.

У кредитній угоді передбачаються: мета, сума і строк позички, умови і порядок її надання і погашення, форми забезпечення зобов’язань клієнта за кредитом, процентна ставка, порядок внесення плати за позичку, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо надання і погашення кредиту, перелік документів і періодичність їх подання банку й інші умови процесу кредитування.

З метою контролю за своєчасним поверненням позички і забезпеченням нарахування процентів по ній облік кредитних операцій здійснюється на окремих позичкових рахунках. Позичка може надаватися одноразово або частками у строки, визначені в кредитній угоді.

Позичка може зараховуватися на поточний рахунок клієнта або переказуватися на рахунки господарських партнерів позичальника, використовуватися в іншому порядку, передбаченому в кредитній угоді, наприклад через одержання готівки.

Видача позички оформляється розпорядженням кредитного відділу операційному відділу установи банку.

Якщо в процесі кредитування відбулися певні зміни в умовах здійснення проекту, що кредитується, з незалежних від позичальника причин і це призвело до додаткової потреби в кредиті, банк може задовольнити її на умовах укладення додаткової угоди.

Повернення позичок здійснюється з ініціативи клієнта на підставі його платіжного доручення. Якщо в день повернення кредиту клієнт цього не робить, банк своїм розпорядженням стягує борг, переводячи строкову заборгованість у прострочену [13, с.301].

2.1 Характеристика рахунків бухгалтерського обліку кредитів банку

Рахунки п’ятого класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про:

1. заборгованість підприємства банкам за отриманими від них кредитами, яка не є поточним зобов’язанням (заборгованість, яка не підлягає погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу);

2. заборгованість підприємства щодо зобов’язань із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки;

3. суму податку на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки; заборгованість за виданими довгостроковими векселями й розповсюдженими облігаціями.

Довгострокові зобов’язання відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення [14, с.4].

Рахунок 50 «Довгострокові позики»

На рахунку 50 «Довгострокові позики» ведеться облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов’язанням.

За кредитом рахунку 50 «Довгострокові позики» відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених), за дебетом — погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями.

Рахунок 50 «Довгострокові позики» має такі субрахунки:

501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»

502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»

503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»

504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»

505 «Інші довгострокові позики в національній валюті»

506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті»

На субрахунках 501, 502 відображаються суми довгострокової заборгованості банкам за наданий кредит відповідно в національній та іноземній валюті.

На субрахунках 503, 504 відображаються суми відстроченої заборгованості банкам за кредит, термін погашення якого відстрочено, відповідно в національній та іноземній валюті.

На субрахунках 505, 506 відображаються суми довгострокової заборгованості щодо зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), відповідно в національній та іноземній валюті.

Рахунок 50 «Довгострокові позики» кореспондує [14, с.5]

Таблиця 2.1

Кореспонденція рахунку 50 «Довгострокові позики»

за дебетом з кредитом рахунків:

за кредитом з дебетом рахунків:

14

«Довгострокові фінансові інвестиції»

14

«Довгострокові фінансові інвестиції»

15

«Капітальні інвестиції»

15

«Капітальні інвестиції»

30

«Каса»

30

«Каса»

31

«Рахунки в банках»

31

«Рахунки в банках»

33

«Інші кошти»

33

«Інші кошти»

34

«Короткострокові векселі одержані»

35

«Поточні фінансові інвестиції»

36

«Розрахунки з покупцями та замовниками»

37

«Розрахунки з різними дебіторами»

45

«Вилучений капітал»

Продовження таблиці 2.1

37

«Розрахунки з різними дебіторами»

48

«Цільове фінансування і цільові надходження»

41

«Пайовий капітал»

50

«Довгострокові позики»

46

«Неоплачений капітал»

51

«Довгострокові векселі видані»

48

«Цільове фінансування і цільові надходження»

52

«Довгострокові зобов’язання за облігаціями»

50

«Довгострокові позики»

53

«Довгострокові зобов’язання з оренди»

52

«Довгострокові зобов’язання за облігаціями»

60

«Короткострокові позики»

55

«Інші довгострокові зобов’язання»

61

«Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»

60

«Короткострокові позики»

61

«Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»

62

«Короткострокові векселі видані»

68

«Розрахунки за іншими операціями»

63

«Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

71

«Інший операційний дохід»

64

«Розрахунки за податками й платежами»

73

«Інші фінансові доходи»

65

«Розрахунки за страхуванням»

74

«Інші доходи»

68

«Розрахунки за іншими операціями»

75

«Надзвичайні доходи»

84

«Інші операційні витрати»

91

«Загальновиробничі витрати»

92

«Адміністративні витрати»

93

«Витрати на збут»

94

«Інші витрати операційної діяльності»

95

«Фінансові витрати»

99

«Надзвичайні витрати»

Рахунки шостого класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про зобов’язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу [15, с.119].

На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов’язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, розрахунків з оплати праці, розрахунків з учасниками, а також інших розрахунків та операцій, доходів майбутніх періодів.

На окремих субрахунках синтетичних рахунків 63, 64, 65, 68 сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідного сальдо на субрахунках.

Рахунок 60 «Короткострокові позики»

На рахунку 60 «Короткострокові позики» ведеться облік розрахунків у національній і іноземній валютах за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув [14, с.6].

За кредитом рахунку відображаються суми одержаних кредитів (позик), за дебетом — сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов’язань у разі відстрочення кредитів (позик).

Рахунок 60 «Короткострокові позики» має такі субрахунки:

601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті»

602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»

603 «Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті»

604 «Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті»

605 «Прострочені позики в національній валюті»

606 «Прострочені позики в іноземній валюті»

Рахунок 60 » Короткострокові позики» кореспондує [14, с.8]

Таблиця 2.2

Кореспонденція рахунку 60 «Короткострокові позики»

за дебетом з кредитом рахунків:

за кредитом з дебетом рахунків:

14

«Довгострокові фінансові інвестиції»

14

«Довгострокові фінансові інвестиції»

15

«Капітальні інвестиції»

15

«Капітальні інвестиції»

30

«Каса»

30

«Каса»

31

«Рахунки в банках»

31

«Рахунки в банках»

33

«Інші кошти»

33

«Інші кошти»

34

«Короткострокові векселі одержані»

35

«Поточні фінансові інвестиції»

37

«Розрахунки з різними дебіторами»

36

«Розрахунки з покупцями та замовниками»

45

«Вилучений капітал»

37

«Розрахунки з різними дебіторами»

48

«Цільове фінансування і цільові надходження»

41

«Пайовий капітал»

50

«Довгострокові позики»

46

«Неоплачений капітал»

51

«Довгострокові векселі видані»

48

«Цільове фінансування і цільові надходження»

53

«Довгострокові зобов’язання з оренди»

50

«Довгострокові позики»

60

«Короткострокові позики»

55

«Інші довгострокові зобов’язання»

61

«Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»

60

«Короткострокові позики»

68

«Розрахунки за іншими операціями»

62

«Короткострокові векселі видані»

71

«Інший операційний дохід»

63

«Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

73

«Інші фінансові доходи»

75

«Надзвичайні доходи»

64

«Розрахунки за податками й платежами»

65

«Розрахунки за страхуванням»

68

«Розрахунки за іншими операціями»

84

«Інші операційні витрати»

91

«Загальновиробничі витрати»

92

«Адміністративні витрати»

93

«Витрати на збут»

94

«Інші витрати операційної діяльності»

95

«Фінансові витрати»

99

«Надзвичайні витрати»

2.2 Синтетичний та аналітичний облік короткострокових кредитів

Для поповнення нестачі власних коштів для операційної ді

Синтетичний облік розрахунків за короткостроковими позиками ведеться на рахунку 60 «Короткострокові позики». За кредитом цього рахунка обліковуються суми зобов’язань перед банком за одержані позики. Найчастіше одержана позика зараховується на поточні рахунки і відображається згідно з випискою банку на рахунках:

Д-т 31 «Рахунки в банках»

К-т 60 «Короткострокові позики».

Але короткострокова позика може бути направлена на погашення заборгованості перед постачальниками і підрядчиками, на погашення заборгованості перед бюджетом з податків і на інші цілі. В такому разі суми одержаної позики обліковується на рахунках:

Д-т 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

Д-т 64 «Розрахунки з бюджетом»

та деякі інші

К-т 60 «Короткострокові позики».

За користування короткостроковими позиками підприємство згідно з кредитним договором нараховує і сплачує проценти, сума яких відображається на рахунках [16, с.132]:

Д-т 951 «Проценти за кредит»

К-т 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками».

За дебетом рахунка 60 «Короткострокові позики» відображаються операції з погашення зобов’язань щодо позик, а також щодо переведення короткострокової позики в довгострокову в зв’язку зі змінами умов кредитування.

Погашення короткострокової позики і процентів за її користування відображається на рамках:

Д-т 60 «Короткострокові позики» (на суму самої позики)

Д-т 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» (на суму нарахованих відсотків»

К-т 31 «Рахунки в банках».

Проценти за користування короткостроковими позиками наприкінці звітного періоду відображаються у складі фінансових результатів підприємства:

Д-т 792 «Результат фінансових операцій»

К-т 951 «Проценти за кредит».

При відстроченні оплати короткострокових позик (переведенні в розряд довгострокових):

Д-т 60 «Короткострокові позики»

К-т 50 «Довгострокові позики».

Аналітичний облік короткострокових позик організується окремо за кожною позикою [17, с.203]. Аналітичні рахунки об’єднуються в такі субрахунки:

601 «Короткострокові позики банків у національній валюті»

602 «Короткострокові позики банків в іноземних валютах»

603 «Відстрочені короткострокові позики банків в національній валюті»

604 «Відстрочені короткострокові позики банків в іноземній валюті»

605 «Прострочені позики в національній валюті»

606 «Прострочені позики в іноземній валюті».

2.3 Синтетичний та аналітичний облік довгострокових кредитів

Довгострокові зобов’язання за кредитами банку обліковуються на рахунку 50 «Довгострокові позики».

За кредитом цього рахунка відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових відстрочених позик до складу довгострокових [17, с.205].

Зарахування довгострокових позик на поточні рахунки обліковується на рахунках:

Д-т 31 «Рахунки в банках»

К-т 50 «Довгострокові позики».

Переведення короткострокових позик до складу довгострокових у зв’язку зі змінами умов кредитування обліковується:

Д-т 60 «Короткострокові позики»

К-т 50 «Довгострокові позики».

За користування довгостроковими позиками банку нараховуються проценти, які включаються до складу фінансових витрат і обліковуються на рахунках [18, с.130]:

Д-т 951 «Проценти за кредит»

К-т 50 «Довгострокові позики».

За дебетом рахунка 50 «Довгострокові позики» відображаються операції з погашення довгострокових позик і процентів за ними:

Д-т 50 «Довгострокові позики»

К-т 31 «Рахунки в банках.

Аналітичний облік довгострокових позик організується щодо кожної позики зокрема [18, с.131]. Аналітичні рахунки об’єднуються залежно від виду позики в субрахунки:

501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»

502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»

503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»

504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»

505 «Інші довгострокові позики в національній валюті»

506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».

Завдання №1

Вказати бухгалтерські проводки з обліку короткострокових кредитів банку

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Д-т

К-т

1

Отримано на поточний рахунок суму короткострокового банківського кредиту

311

601

2

Використання кредиту без надходження на поточний рахунок підприємства (погашення заборгованості постачальнику)

631

601

3

Нараховані відсотки за користування кредитом

951

684

4

Погашено короткостроковий кредит банку

601

311

5

Сплачено відсотки за користування кредитом банку

684

311

6

Списано нараховані відсотки на фінансовий результат

792

951

Завдання №2

Підприємство 10 червня 2009 року отримало кредит на купівлю обладнання в розмірі 50000 грн. на чотири місяці під 35% річних. Відсотки за користування кредитом нараховуються і сплачуються щомісяця в останній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту. Кредит погашено 10 жовтня 2009 року згідно умов договору.

Провести необхідні розрахунки та відобразити операції в бухгалтерському обліку.

Рішення:

1. Розрахуємо відсотки за користування кредитом за кожний місяць

  • сума відсотків за користування кредитом за рік;
  • сума відсотків за користування кредитом за один календарний день;
  • сума відсотків за користування кредитом за червень місяць;
  • сума відсотків за користування кредитом за липень місяць;
  • сума відсотків за користування кредитом за серпень місяць;
  • сума відсотків за користування кредитом за вересень місяць;
  • сума відсотків за користування кредитом за жовтень місяць.

2. Відображаємо операції в бухгалтерському обліку

Дата

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн

Д-т

К-т

10.06.09

Отримано на поточний рахунок суму короткострокового банківського кредиту

311

601

50000,00

30.06.09

Нараховано відсотки за користування кредитом за червень

951

684

1006,74

30.06.09

Сплачено відсотки за користування кредитом банку за червень

684

311

1006,74

31.07.09

Нараховано відсотки за користування кредитом за липень

951

684

1486,14

31.07.09

Сплачено відсотки за користування кредитом банку за липень

684

311

1486,14

31.08.09

Нараховано відсотки за користування кредитом за серпень

951

684

1486,14

31.08.09

Сплачено відсотки за користування кредитом банку за серпень

684

311

1486,14

30.09.09

Нараховано відсотки за користування кредитом за вересень

951

684

1438,20

30.09.09

Сплачено відсотки за користування кредитом банку за вересень

684

311

1438,20

10.10.09

Нараховано відсотки за користування кредитом за жовтень

951

684

479,40

10.10.09

Сплачено відсотки за користування кредитом банку за жовтень

684

311

479,40

10.10.09

Списано нараховані відсотки на фінансовий результат

792

951

5896,62

10.10.09

Погашено короткостроковий кредит банку

631

601

50000,00

Завдання № 3

Вказати бухгалтерські проводки з обліку короткострокових кредитів банку

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Д-т

К-т

1

Отримано на поточний рахунок суму короткострокового банківського кредиту

311

601

2

Нараховані відсотки за користування кредитом

951

684

3

Непогашення короткострокового кредиту банку у встановлений термін

601

605

4

Пролонгація короткострокового кредиту банку

601

603

5

Переоформлення короткострокового кредиту банку (відстроченого) у довгостроковий кредит

603

501

Завдання № 4

Підприємство 2 вересня 2006 року отримало в банку кредит на фінансування будівництва у розмірі 150000грн. на три роки під 23% річних. Дата повернення кредиту — 2 вересня 2009 року. Відсотки за користування кредитом протягом трьох років погашаються щороку 1 вересня. У разі порушення строку погашення кредиту та несвоєчасної сплати відсотків за нього кредитним договором передбачено нарахування пені в розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу. За останній рік суму основного боргу та відсотків за кредит підприємство сплатило 4 жовтня 2009 року (прострочення платежів становило 32 дні).

Провести необхідні розрахунки та відобразити операції в бухгалтерському обліку.

Рішення:

1. Розрахуємо відсотки за користування кредитом

  • сума відсотків за користування кредитом за 3 роки;
  • сума відсотків за користування кредитом за 1 рік;
  • сума пені за прострочення платежів

2. Відображаємо операції в бухгалтерському обліку

Дата

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Д-т

К-т

02.09.04

Отримано на поточний рахунок суму короткострокового банківського кредиту

311

501

150000,00

01.09.05

Нараховано відсотки за користування кредитом за період вересень 2004 — серпень 2005 року

951

684

34500,00

01.09.05

Сплачено відсотки за користування кредитом банку за період вересень 2004 — серпень 2005 року

684

311

34500,00

01.09.05

Списано нараховані відсотки на фінансовий результат

792

951

34500,00

01.09.06

Нараховано відсотки за користування кредитом за період вересень 2005 — серпень 2006 року

951

684

34500,00

01.09.06

Сплачено відсотки за користування кредитом банку за період вересень 2005 — серпень 2006 року

684

311

34500,00

01.09.06

Списано нараховані відсотки на фінансовий результат

792

951

34500,00

30.09.06

Відображення поточної заборгованості за довгостроковими позиками банку

501

611

150000,00

01.09.07

Нараховано відсотки за користування кредитом за період вересень 2006 — серпень 2007 року

951

684

34500,00

01.09.07

Списано нараховані відсотки на фінансовий результат

792

951

34500,00

04.10.07

Сплачено відсотки за користування кредитом банку за період вересень 2006 — серпень 2007 року

684

311

34500,00

04.10.07

Сплачено поточну заборгованість по довгостроковим зобов’язанням

611

311

150000,00

04.10.07

Нарахування пені

948

685

2952,00

04.10.07

Списання пені на фінансовий результат

792

951

2952,00

04.10.07

Сплачено пеню банку

685

311

2952,00

Завдання №

Тести

1. На підставі якого П(с)БО позичальник відображає в бухгалтерському обліку інформацію про отримані кредити ?

а) П(с)БО 10 „Дебіторська заборгованість”;

  • б) П(с)БО 11 „Зобов’язання”;
  • в) П(с)БО „Дохід”;
  • г) П(с)БО 20 „Консолідована фінансова звітність”.

2. Яка проводка означає: сплачені відсотки за користування кредитом?

а) Д-т 951 К-т 684;

  • б) Д-т 792 К-т 951;
  • в) Д-т 684 К-т 311;
  • г) Д-т 601 К-т 311.

3. Що означає бухгалтерський запис Д-т 50 „Довгострокові позики” К-т 61 „Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”?

а) отримання позики банку;

  • б) нарахування відсотків за позику;
  • в) використання позики;
  • г) відображення поточної заборгованості за довгостроковими позиками банку.

4. Який рахунок використовується для обліку витрат, пов’язаних з нарахуванням відсотків за кредит?

а) 684 „Розрахунки за нарахованими відсотками”;

  • б) 91 „Загальновиробничі витрати”;
  • в) 951 „Відсотки за кредит”;
  • г) 952 „Інші фінансові витрати”.

5. Нарахування відсотків по довгострокових кредитах отриманих відображається проводкою:

  • а) Д-т 611 К-т 311;
  • б) Д-т 684 К-т 311;
  • в) Д-т 951 К-т 684;
  • г) Д-т 954 К-т 311.

Відповіді на тести:

1. б

2. в

3. г

4. в

5. в

Об’єкт дослідження: облік кредитів банку.

Мета роботи: дослідження особливостей обліку кредитів банку.

Завдання для досягнення мети: визначена сутність поняття «банківський кредит», виділена класифікацію банківських кредитів; проаналізовано процес банківського кредитування; виділена характеристика рахунків бухгалтерського обліку кредитів банку; визначені та виділені особливості синтетичного та аналітичного обліку короткострокових кредитів, визначені та виділені особливості синтетичного та аналітичного обліку довгострокових кредитів; виконані практичні завдання.

Банківський кредит — будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Процес банківського кредитування складається з певних етапів, кожний з яких окремо забезпечує рішення локального завдання, а разом досягається головна мета позичкових операцій — їх надійність і прибутковість для банку. Початковим етапом процесу кредитування є розгляд заявки клієнта на кредит. Другий етап полягає у вивченні кредитоспроможності потенційного позичальника й оцінюванні ризику за позичкою. Третій етап процесу кредитування полягає у підготовці до складання кредитної угоди. Успіх кредитної угоди значною мірою залежить від правильного визначення строку позички.

Синтетичний облік розрахунків за короткостроковими позиками ведеться на рахунку 60 «Короткострокові позики». За кредитом цього рахунка обліковуються суми зобов’язань перед банком за одержані позики.

Аналітичний облік короткострокових позик організується окремо за кожною позикою. Аналітичні рахунки об’єднуються в такі субрахунки: 601, 602, 603, 604, 605, 606.

Довгострокові зобов’язання за кредитами банку обліковуються на рахунку 50 «Довгострокові позики». За кредитом цього рахунка відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових відстрочених позик до складу довгострокових.

Аналітичний облік довгострокових позик організується щодо кожної позики зокрема. Аналітичні рахунки об’єднуються залежно від виду позики в субрахунки: 501, 502, 503, 504, 505, 506.

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Парлам. вид-во, 2006. — 207 с.

2. Герасимович А.М. Облік та аудит у комерційних банках / Герасимович А.М. — Львів: Видавництво «Фенікс», 2005. — 512с.

3. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку / Швець В.Г. — К.: Знання, 2004. — 447 с.

4. Бухгалтерський і фінансовий облік / Бутинець Ф.Ф. — Житомир: ПП «Рута», 2006. — 420 с.

5. Бутинецъ Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік / Бутинецъ Ф.Ф — Житомир: ЖІТІ, 2007. — 608 с.

6. Бабіч В.В. Фінансовий облік (облік активів) / Бабіч В.В., Сагова С.В. — К.: КНЕУ, 2006. — 282 с.

7. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік / Бутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В. — Житомир: ЖІТІ, 2004. — 512 с.

8. Чебанова Н.В. Бухгалтерський фінансовий облік / Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. — К: «Академія», 2007. — 672 с.

9. Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування бухгалтерського фінансового обліку / Ткаченко Н.М — К: «А.С.К.», 2005. — 348 с.

10. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України / Ткаченко Н.М. — К.: «А.С.К.», 2008. — 512 с.

11. Васюта-Беркут О.І. Теорія бухгалтерського обліку / Васюта-Беркут О.І., Шепітко Г.Ф., Ромашевська Н.О. — К.: МАУП, 2008. — 608 с.

12. Кудря-Висоцька О.П. Бухгалтерський облік / Кудря-Висоцька О.П. — К.: Алерта, 2004. — 440 с.

13. Пушкар М.С. Фінансовий облік / Пушкар М.С. — Тернопіль: Карт-бланш, 2005. — 520 с.

14. План счетов бухгалтерського учета активов, капитала, обязательств и хозяйственных операций: по состоянию на 12.02.2009 г. / Баланс. — 2009. — №7, С. 15-21.

15. Грабова Н.М. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках / Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. — К.: «А.С.К.», 2005. — 380 с.

16. Сопко В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу / Сопко В., Завгородній В. — К.:КНЕУ, 2008. — 563 с.

17. Горицкая Н.Г. Особенности бухгалтерского учета в современных условиях / Горицкая Н.Г. — М.: Издательство газеты «Бухгалтерия. Налоги», 2004. — 352 с.

18. Скирпан О.П. Бухгалтерський облік / Скирпан О.П., Палюх М.С. — Тернопіль: Економічна думка, 2007. — 490 с.