Кредиторська заборгованість

Вступ

В даний час в Україні відбуваються істотні зміни в господарській, економічній і соціальній діяльності підприємств. Це призводить до об’єктивної необхідності зміни системи контролю.

Для нормального функціонування всіх ланок народного господарства необхідно, щоб підприємці, ухвалюючи рішення, мали достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства, в частковості, про стан дебіторсько-кредиторської заборгованості, про законність і підтвержденість господарських операцій, в результаті яких вона виникла.

В даний час, коли Україну охоплює криза платежів, коли дебіторсько-кредиторська заборгованість підприємств один одному досягла величезних сум, проведення аудиту дебіторсько-кредиторської заборгованості має велику актуальність, оскільки це стимулює підприємство до більш ретельного і регулярного проведення інвентаризації дебіторсько-кредиторської заборгованості, до активного проведення заходів щодо стягнення заборгованості з неплатників через арбітраж.

Дебіторська заборгованість істотно погіршує фінансовий стан підприємства, вона є іммобілізацією грошових засобів, відверненням їх з господарського обороту, що приводить до зниженню темпів виробництва і результативних показників діяльності підприємства, оскільки прострочена дебіторська заборгованості, по якій закінчився термін позовної давності, підлягає віднесенню на збитки підприємства.

Кредиторська заборгованість, хоча і є тимчасовим залученням позикових засобів, в результаті негативно впливає на стан підприємств, оскільки наявність кредиторської заборгованості говорить про неплатоспроможності підприємства і підриває авторитет підприємства у покупців і замовників. Кредиторська заборгованість з терміном позовної давності, що тік, підлягає віднесенню до бюджету, тобто остаточно вилучається з господарської діяльності підприємств-виробників.

Загальні відомості про кредиторську заборгованість

Кредиторська заборгованість — кошти підприємства, організації або установи, які підлягають сплаті відповідним юридичним або фізичним особам.

Постанова Правління Національного банку України ІНСТРУКЦІЯ Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) N 388 від 21.11.97 р. (див. текст)

Кредиторська заборгованість — фактична заборгованість боржників станом на 1 січня 2000 р. (згідно із звітними даними) перед кредиторами за військове майно (роботи, послуги).

9 стр., 4413 слов

Стан та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні

... рівноправності членів кредитної спілки; самоврядування; гласності [3]. Кредитна спілка є юридичною особою, що засновується фізичними особами, які ... осіб (2009 р.) [14]. Темпи приросту, % Станом Станом Станом станом на станом на Кредитні спілки на на на 31.12.08/ 31. 12.09/ ... це визначає актуальність і необхідність дослідження питань сучасного стану та подальшого розвитку кредитних спілок. 1. Основи ...

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про затвердження Порядку погашення заборгованості Міністерства оборони, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів за військове майно (роботи, послуги) (п.2 Порядку) від 13 листопада 2000 р. м.Київ N 1692.

Кредиторська заборгованість — заборгованість за отримане військове майно (товари, продукцію), виконані роботи та надані послуги, яка утворилася у боржників на 1 січня 2003 р. (згідно із звітними даними) внаслідок виділення коштів за загальним фондом державного бюджету в обсягах, менших, ніж встановлені бюджетні призначення на попередні роки.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А Про затвердження Порядку погашення кредиторської заборгованості військових формувань та правоохоронних органів за отримане військове майно (товари, продукцію), виконані роботи та надані послуги (Порядок, п.2) від 26 квітня 2003 р. N 600 м.Київ.

Кредиторська заборгованість — це сума зобов’язань банку юридичним і фізичним особам на певну дату щодо надання активів, послуг тощо.

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ІНСТРУКЦІЯ про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (п.4) 17.06.2004 N 280

Кредиторська заборгованість — заборгованість фізичним та юридичним особам: за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (в тому числі яка забезпечена векселями); з сум авансів одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг); за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства; також заборгованість з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату; заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов’язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формування статутного капіталу; заборгованість пов’язаним сторонам та з внутрішньовідомчих розрахунків; інша заборгованість з поточних зобов’язань.

МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Н А К А З Про затвердження форми звітності N 1 (річна) «Звіт про зелене господарство» та Інструкції щодо заповнення форми звітності N 1 (річна) «Звіт про зелене господарство» (Інструкція, розд. Пояснення вжитих термінів) 24.12.2008 N 401

Аналіз кредиторської заборгованості

Значна питома вага в складі джерел коштів підприємства, як відомо, належить позичковим коштам, у тому числі й кредиторській заборгованості. Тому необхідно вивчати та аналізувати поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру, а потім провести порівняльний аналіз із дебіторською заборгованістю. Передовсім треба перевірити достовірність інформації щодо видів і строків кредиторської заборгованості. Для цього користуються прямим підтвердженням контрагентів, вивченням контрактів і договорів, особистими бесідами з працівниками, які мають інформацію про борги і зобов’язання підприємства. У процесі аналізу необхідно дати оцінку умов заборгованості, звернути увагу на строки, обмеження використання ресурсів, можливості залучення додаткових джерел фінансування. Аналіз власне кредиторської заборгованості починається з вивчення складу і структури кредиторської заборгованості за даними форми № 1 «Баланс». Для цього розраховують питому вагу кожного виду кредиторської заборгованості в загальній сумі. Такі показники розраховуються за звітом і за планом, а порівнюючи їх, визначають відхилення в структурі кредиторської заборгованості, установлюють причини змін її окремих складових і розробляють заходи для регулювання заборгованості, особливо тих її складових, які негативно впливають на діяльність підприємства.

6 стр., 2717 слов

Роль кредиту в економіці України

... заборгованості за короткостроковими кредитами мають підприємства промисловості -- 23,7% від загального обсягу кредитів у 2003 році. 12% припадає на торгівлю і громадське харчування. кредит комерційний банк вкладення Нині зростає роль кредиту ...

Як правило, основною причиною змін структури кредиторської заборгованості є взаємні неплатежі. Це може підтвердити порівняльний аналіз кредиторської та дебіторської заборгованості. Деталізація аналізу кредиторської заборгованості може проводитись з використанням запропонованої вище методики аналізу дебіторської заборгованості. Оборотність кредиторської заборгованості розраховується за тією самою формулою, що й дебіторської, з тією лише різницею, що в знаменнику відображають суму обороту для закупівлі сировини, матеріалів тощо. Аналіз стану дебіторської та кредиторської на кінець звітного періоду заборгованості передбачає також її порівняльний аналіз. Результатом такого аналізу може бути виявлення: а) збільшення або зменшення дебіторської заборгованості; б) збільшення або зменшення кредиторської заборгованості. Як збільшення, так і зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть призвести до негативних наслідків для фінансового стану підприємства. Так, зменшення дебіторської заборгованості проти кредиторської може статися через погіршання стосунків з клієнтами, тобто через зменшення кількості покупців продукції. Збільшення дебіторської заборгованості проти кредиторської може бути наслідком неплатоспроможності покупців. У процесі виробничої діяльності часто трапляються випадки, коли кредиторська заборгованість значно перевищує дебіторську. Деякі економісти-теоретики вважають, що це свідчить про раціональне використання коштів, оскільки підприємство залучає в оборот більше коштів, ніж відволікає з обороту. Але бухгалтери-практики оцінюють таку ситуацію тільки негативно, оскільки підприємство мусить погашати свої борги незалежно від стану дебіторської заборгованості. Отже, аналізуючи дані дебіторської і кредиторської заборгованості, необхідно вивчити причини виникнення кожного виду заборгованості, виходячи з конкретної виробничої ситуації на підприємстві.

Аудит кредиторської заборгованості

Значну питому вагу в складі джерел коштів підприємства мають позикові кошти, у тому числі й кредиторська заборгованість. Тому аудитору необхідно також вивчати, перевіряти поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру. Кредиторська заборгованість — це найвагоміша частина зобов’язань підприємства, до яких включаються довгострокові і поточні зобов’язання. Під час перевірки кредиторської заборгованості мають бути розв’язані такі завдання:

  • вивчення реальності кредиторської заборгованості — як довгострокової, так і поточної;
  • установлення причин і строків утворення заборгованості;
  • перевірка наявності простроченої кредиторської заборгованості;
  • вивчення кредиторської заборгованості, за якою минув строк позивної давності;
  • з’ясування правильності списання заборгованості, строк позовної давності якої минув, перевірка достовірності відображення за відповідними статтями балансу суми кредиторської заборгованості;

— перевірка правильності та обґрунтованості списання заборгованості та оформлення і відображення в обліку заборгованості за одержаними авансами. У джерелами інформації для перевірки кредиторської заборгованості є: договори поставки продукції (робіт, послуг), акти звіряння розрахунків, протоколи про залік взаємних вимог, акти інвентаризації розрахунків, векселі, копії платіжних документів, книга купівлі, книга продажу, облікові регістри (відомості, журнали, машинограми), Головна книга, звітність, а також первинні документи й облікові регістри з обліку розрахунків із постачальниками, різними кредиторами, розрахунки за претензіями, з відшкодування матеріального збитку.

26 стр., 12698 слов

Пустая строка

... оценка материалов. Целью выпускной квалификационной работы является разработка рекомендаций по совершенствованию бухгалтерского учета материалов в ... бухгалтерского учета и отчетности. Работа состоит из введения, трех глав, списка использованных источников, приложений. 1 ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ УЧЁТА МАТЕРИАЛОВ Пустая строка Пустая строка 1.1 Понятие материалов и их классификация Пустая строка ...

Аудит кредиторської заборгованості проводиться в кілька етапів. Необхідно встановити, чи не була відображена в балансі заборгованість прострочена? Це здійснюється зіставленням термінів розрахунків, які вказані в договорах, рахунках-фактурах. Перевіряється кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності. Установлюється наявність кредиторської заборгованості з простроченим терміном позову та перевіряється її списання. Для підтвердження реальності кредиторської заборгованості аудитор може розіслати листи кредиторам для підтвердження залишку. Надходження і перерахування коштів перевіряється за даними журналу № 1. У такий же спосіб виявляється наявність заборгованості з простроченим трирічним терміном давності і перевіряється правильність її списання.

Облік списання простроченої кредиторської заборгованості

Механізм списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, з бухгалтерського обліку бюджетних установ регулюється Порядком списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, затвердженим Наказом Державного казначейства України від 08.05.2001 № 73 зі змінами, затвердженими наказами Державного казначейства від 19.07.2001 № 122 та від 29.01.2002 № 14.

Списання за загальним і спеціальним фондами державного бюджету кредиторської заборгованості бюджетних установ (крім власних надходжень), строк позовної давності якої минув і яка є наслідком діяльності установи, здійснюється щоквартально.

Строк позовної давності згідно зі статтею 71 Цивільного Кодексу Української РСР становить три роки.

Визначення кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною для погашення, проводиться окремо створеною комісією, затвердженою наказом керівника установи, або щорічною інвентаризаційною комісією за допомогою інвентаризації розрахунків.

До складу інвентаризаційної комісії неодмінно включається головний бухгалтер або його заступник та працівник бухгалтерії, до функціональних обов’язків якого входить ведення обліку розрахунків.

За результатами інвентаризації розрахунків складається акт довільної форми, в якому зазначаються сума кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною до погашення, назва й адреса кредитора, дата та причини виникнення заборгованості, а також заходи, що застосовувалися для її ліквідації (листи до установи вищого рівня з приводу виділення коштів для погашення даної заборгованості).

5 стр., 2061 слов

Облік розрахунків з дебіторами та кредиторами

... з взаємним послуг. Облік розрахунків із дебіторами і кредиторами - тема нині дуже актуальна. Контроль обліку дебіторської та кредиторської заборгованості є одним із головних завдань для підприємства. Проблема обліку дебіторської та кредиторської заборгованості ... судом не підтверджено. Їх списання до закінчення терміна позовної давності як і призведе конфлікт з високою податковою інспекцією. ...

Після затвердження керівником установи акт передається за відомчою підпорядкованістю установі вищого рівня для прийняття рішення щодо доцільності списання. Для установ, що мають подвійну підпорядкованість, таке рішення приймається установою вищого рівня, яка затверджує кошторис доходів та видатків.

Установа вищого рівня розглядає подані акти інвентаризації та в разі прийняття відповідного рішення видає наказ про списання з обліку підвідомчої установи кредиторської заборгованості за загальним і спеціальним фондами державного бюджету (крім власних надходжень), строк позовної давності якої минув.

Списання простроченої кредиторської заборгованості бюджетної установи за власними надходженнями здійснюється в такому самому порядку, але рішення про списання приймає керівник установи самостійно, а до відома установи вищого рівня подається інформація про проведення такого списання.

У бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, відображається такою кореспонденцією субрахунків:

за коштами загального фонду:

Дебет субрахунка № 675 Кредит субрахунка № 431

за коштами спеціального фонду:

Дебет субрахунка № 675 Кредит субрахунка № 432

Згідно з зазначеним Порядком підлягають списанню й суми депонентської заборгованості, строк позовної давності якої минув. В обліку операції зі списання депонентської заборгованості, строк позовної давності якої минув, відображаються за дебетом субрахунка № 671 та кредитом субрахунків № 431 (за загальним фондом) і № 432 (за спеціальним фондом).

Погашення кредиторської заборгованості в добровільному порядку

Якщо кредитор по настанні термінів виконання зобов’язання не звертається до організації-дебітора з вимогою про виплату боргів, кредиторська заборгованість залишається в розпорядженні дебітора і він може або повернути кредитору борги за власною ініціативою, або використовувати незатребувані засоби в складі свого майна. Неповернення боргу спричиняє застосування до боржника визначених майнових санкцій: стягнення неустойки, передбаченої договором; штрафів, установлених законом; відсотків за користування чужими коштами внаслідок їхнього неправомірного утримання, відхилення від їхнього повернення, іншої прострочення в їхній сплаті. Кредитори можуть стягнути з дебітора й збитки, заподіяні ним несвоєчасним поверненням чи неповерненням боргів: за загальним правилом збитки відшкодовуються в частині, не покритою неустойкою чи відсотками, стягуваними за користування чужими коштами. Неповернення боргів може привести до порушення в арбітражному суді справи про неспроможність (банкрутстві) організації-дебітора.

Незважаючи на розгалужену структуру нормативних і договірних санкцій, їхній сумарний афект може бути менше тієї економічної вигоди, що розраховує одержати організація-дебітор у наслідок використання чужих коштів. Наприклад, за договором на виготовлення й постачання складного серійного устаткування замовник перелічує виконавцю аванс по підписанні договору, а потім робить попередню оплату двох-трьох перших етапів робіт. Дана схема розрахунків за договором дозволяє організації-виконавцю тимчасово використовувати отримані від замовника фінансові ресурси на інші мети, «прокручивать» їхній, наприклад, на ринку цінних паперів. Якщо при цьому терміни виготовлення і здачі об’єкта зрушаться і виконавцю прийдеться заплатити неустойку, а може бути, і повернути замовнику отримані від нього аванси, суми санкцій будуть погашені виконавцем-боржником за рахунок прибули, отриманої від використання чужих фінансових ресурсів.

53 стр., 26469 слов

Облік і аудит кредитів банку

... ОКпр – поповнення оборотних коштів за рахунок прибутку підприємства; КЗ – зменшення кредиторської заборгованості. Потреба підприємства в кредитах під інвестиційні проекти визначається на підставі інвестиційної ... незавершеного виробництва, готової продукції. На другому етапі визначається необхідний розмір залучення кредитів банку на покриття збільшення потреби в оборотних коштах. Для цього можна ...

Дана практика підтверджена численними судовими суперечками про стягнення кредиторської заборгованості. Одним із стимулів до добровільного повернення боргів служить плата за користування чужими коштами. Тим часом законодавець, дорівнюючи розміри плати до дисконтної ставки банківського відсотка на день пред’явлення позову, значно послабив стимулююче вплив цієї санкції. Варто було б установити розмір плати за користування чужими коштами рівним дворазовій дисконтній ставці банківського відсотка. Тоді вплив санкції на несправних дебіторів було б більш відчутним і стимулювало б їх до добровільного погашення боргів.

Будь-які боргові зобов’язання організація-дебітор може виконати в добровільному порядку. Самий елементарний і найбільш розповсюджений шлях для цього — перерахування суми боргу на банківський рахунок кредитора. Якщо реквізити банківського рахунка кредитора невідомі і довідатися їхній неможливо, боржник, вправі внести належні з його гроші чи цінні папери в депозит нотаріуса, а у випадках, передбачених законом, у депозит суду. Внесення грошової чи суми цінних паперів у депозит чи нотаріуса суду стане виконанням зобов’язання і, отже, погашенням кредиторської заборгованості.

Склад і показники кредиторської заборгованості

У тих випадках, коли організація-дебітор не приймає ніяких заходів щодо добровільного повернення боргів, у кредиторів залишається можливість примусового стягнення, що у залежності від характеру кредиторської заборгованості здійснюється одним із двох способів: 1) у судовому чи 2) у позасудовому порядку.

Поняттям кредиторської заборгованості охоплюються боргові зобов’язання організації-дебітора, що мають різне походження, а отже, різні юридичну природу і правовий режим, що, власне кажучи, обумовлює практичну необхідність використання погодженого на рівні закону понятійного апарата. Оскільки кредиторська заборгованість служить одним із джерел засобів, що знаходяться в розпорядженні організації-дебітора, неї показують у пасиві балансу. Облік кредиторської заборгованості ведеться, природно, по кожнім кредиторі окремо («розрахунки з кредиторами» чи просто «кредитори»), а в узагальнюючих показниках відбивають загальну суму кредиторської заборгованості і дають її, розбиваючи на вісьмох груп.

За діючими правилами в поясненнях до бухгалтерського балансу і звіту про фінансові результати в числі інших додаткових даних указують зведення «про наявність на початок і кінець звітного періоду окремих видів кредиторської заборгованості». До складу кредиторської заборгованості входять показники по наступним позиціях:

  • постачальники і підрядчики;
  • векселя до сплати;
  • заборгованість перед дочірніми і залежними суспільствами;
  • заборгованість перед персоналом організації;
  • заборгованість перед бюджетом і соціальними фондами;
  • заборгованість учасникам (засновникам) по виплаті доходів;
  • аванси отримані;
  • інші кредитори.

Висновок

30 стр., 14606 слов

Державний кредит та державний борг

... стати важливим чинником прискорення соціально-економічного розвитку держави. 1.2 Класифікація державного кредиту Державний кредит є також джерелом збільшення прибутків власників цінних паперів, що ... позичальника, кредитора або гаранта повернення кредиту, а розглядати державний кредит саме як систему кредитних відносин за участю держави. Державний кредит представляє собою доволі специфічну ...

Для того щоб ефективно керувати боргами компанії необхідно, у першу чергу, визначити їхню оптимальну структуру для конкретного підприємства й у конкретній ситуації: скласти бюджет кредиторської заборгованості, розробити систему показників (коефіцієнтів), що характеризують, як кількісну, так і якісну оцінку стану і розвитку відносин із кредиторами компанії і прийняти визначені значення таких показників за планові. Другим кроком у процесі оптимізації кредиторської заборгованості повинний бути аналіз у відповідності фактичних показників їх рамковому рівню, а також аналіз причин виниклих відхилень. На третьому етапі, у залежності від виявлених невідповідностей і причин їхнього виникнення, повинний бути розроблений і здійснений комплекс практичних заходів щодо приведення структури боргів у відповідність із плановими (оптимальними) параметрами.

Список використаної літератури

кредиторська заборгованість сплата

1. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — Житомир: ЖІТІ, 2000, стор. 340 — 380.

2. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник /Під ред. М.В. Кужельного. — 5-те видання, доповнене і перероблене. — К.:А.С.К., 1998. — 223 с.

3. Кузьминський А.М., Кузьминський Ю.А. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. — К.: «Все про бухгалтерский учет», 1999.

4. Сердюк В.Н. Бухгалтерский учет: Учебно-практическое пособие.- 4-е изд., изм. И доп. — Донецк: ДонНУ, 2002. -448с.

5. Энтони Р.Н. Основы бухгалтерського учета. — М., 2003. — с. 432.